Карел Пік (есп. Karolo Piĉ, 6 грудня 1920 — 15 серпня 1995) — чеський есперантист[2][3][4][5], член Академії есперанто[6], поет і письменник коротких оповідань, есе та романів мовою есперанто[7][8][9][10][11][12].
Творча та наукова діяльність
Карел Пік був відомим і впливовим автором творів мовою есперанто[13][14]. Він ввів і використовував в мові безліч неологізмів, частина з яких були спірними[15]. Крім неологізмів, К. Пік був відомий своїм експериментальним використанням мови есперанто. Деякі есперантисти вважають, що він зайшов настільки далеко в своїх експериментах, що замість есперанто використовував якусь іншу, придуману ним мову.
Найвідоміша праця К. Піка, що висвітлює його лінгвістичні експерименти[16], це напівавтобіографічний роман La Litomiŝla tombejo (Кладовище в Літомишлі, 1981). На цьому кладовищі в його рідному місті Літомишль похований і він сам. На його надгробному пам'ятнику написано чеськими словами «Esperantský spisovatel» («Есперанто-письменник»).
Письменник, поет і перекладач мовою есперанто, шотландець Вільям Ольд включив роман Піка до переліку класичних творів на есперанто[17].
Публікації
- Короткі історії
- Ekkrioj de Georgino
- Fabeloj el transe
- La Davida harpo
- Aboco
- Angoro
- Новели
- La Litomiŝla tombejo
- Ordeno de verkistoj
- Mistero de tri unuoj
- La Bermuda triangulo (Бермудський трикутник)
- Klaĉejo
- Статті
- Есе
- Kritiko kaj recenzistiko en Esperanto
- La interna vivo de Esperanto
- Esperantaj neologismoj (Неологізми есперанто, Esperantista 1949 pp. 57, 65)
Література
- «Prefere karoli picxe ol paroli kicxe», Jorge Camacho
- Pri La Litomisxla tombejo vidu Sten Johansson, Bohemia amoro: Karolo Picx kaj Eli Urbanová 2005
- Pri homoj kaj verkoj. Eseoj pri la Esperanto-kulturo . UEA. Rotterdam. 2012. 143 pagxoj. Pagxoj 95-112
- Vlastimil Novobilský: Skizo pri la Esperanta literaturo, p. 57, eldonis Esperanto-junularo ĉe Domo de Kulturo en Opava (1956)
- S. Kamarýt: Historio de La Esperanto-movado en Ĉeĥoslovakio, p. 111, ĈEA 1982
- Alfonso Pechan: Gvidlibro por supera ekzameno, p. 155, Budapest 1966.
Примітки
Посилання