Олександр Камишін народився 2 липня 1984 року в Києві.
Закінчив у 2005 році Міжнародний університет фінансів при НТУУ КПІ (бакалавр, спеціалізація — фінанси). У 2007 році закінчив КПІ (бакалавр комп'ютерних наук). Також пройшов програму для управлінців INSEAD (2018)[2].
З вересня 2006 р. по червень 2008 р. працював аудитором Klynveld Peat Marwick Goerdeler. З червня 2008 р. по квітень 2012 р. працював у фонді Томаша ФіалиDragon Capital. З липня 2009 р. по вересень 2009 — представник акціонера KMZ Industries, а з вересня 2009 р. по квітень 2012 р. обіймав посаду генерального директора KMZ Industries. Ці чотири роки він працював над розвитком фонду прямих інвестицій і на посаді голови Карлівського машинобудівного заводу.[джерело?]
З квітня 2012 р. по квітень 2019 р. працював менеджером з інвестицій SCM. Це його найдовший період у кар'єрі як найманого працівника. Також у цей період, але до грудня 2019 р. Олександр Камишін обіймав посаду члена наглядової ради Portinvest.[джерело?]
У 2014 р. Олександр Камишін та Микола Нестеренко запустили AgTech Farm — фонд, який інвестує в стартапи з розробки агротехнологій. У портфелі фонду вісім компаній, зокрема meteo.farm, zemelka.ua і AgroOnline.[джерело?]
У 2016 р. Камишін разом з Grano Agrar Holding GmbH (Німеччина) заснував Grano Group, до якої входять сім операційних агрокомпаній, елеватор і земельний банк на 10 тис. га. Компанія вирощує зернові й олійні культури та займається молочним тваринництвом у Чернігівській, Волинській, Рівненській та Київській областях. Співвласник цієї компанії — німецька Grano Agrar Holding GmbH[3].
У 2019 р. Олександр іде з групи SCM та разом із Миколою Нестеренком засновує інвестиційну компанію Fortior Capital, що спеціалізується на інвестиціях в інфраструктуру й агросектор.[джерело?]
З січня 2020 р. по 2021 р. — керівний партнер Fortior Capital. Разом із Миколою Нестеренком вони як керуючі партнери інвестиційної компанії Fortior Capital у 2021 р. стали едвайзерами угоди зі злиття KMZ Industries та Variant Agro Build з боку родини Шуфані.[джерело?]
З липня 2011 р. по серпень 2021 р. — видавець Latifundist Media.[джерело?]
Також у 2021 р. Олександр Камишін працював радником міністра інфраструктури України Олександра Кубракова.[джерело?]
З 11 серпня по березень 2022 р. виконував обов'язки голови правління АТ «Укрзалізниця»[4]. Вже після російського вторгнення в Україну призначений з 1 квітня 2022 р. головою правління компанії на постійній основі[5].
Після призначення головою АТ «Укрзалізниця» компанії, які належали Олександру Камишіну (Grano Group, AgTech Farm і Latifundist Media), перейшли в незалежне управління. З інвестиційної компанії Fortior Capital, у якій Олександр був керуючим партнером, він вийшов. Усю його частку викупив Микола Нестеренко[6].
27 лютого 2023 року подав у відставку з посади голови правління Укрзалізниці, заявивши про плани очолити офіс з євроінтеграції Укрзалізниці в Європі[7][8].
21 березня 2023 року Верховна Рада призначила Олександра Камишіна на посаду Міністра з питань стратегічних галузей промисловості України.[10]
24 березня 2023 Президент України Володимир Зеленський звільнив Олександра Камишіна з посади свого позаштатного радника.[11]
Діяльність на посаді Міністра
Звітуючи про перші 100 днів роботи на посаді, Олександр Камишін зазначив, що тільки за червень 2023 року українським ОПК було вироблено у кілька разів більше продукції, ніж за увесь 2022 рік.[джерело?]
У Мінстратегпромі Камишін збирає команду молодих прогресивних лідерів. Відбувається реформа "Укроборонпрому" — з державного концерну в акціонерне товариство, а також держпідприємств — на господарські товариства, що дає змогу створювати спільні підприємства з закордонними компаніями.[джерело?]
Міністр здійснює політику підтримки приватного сектора в оборонній галузі й говорить, що державної монополії в ОПК не має існувати.
«У 2021 році 80% сектору було державним, зараз приблизно 50/50. Через п’ять років має бути 80/20 на користь приватного», — сказав Олександр Камишін у інтерв’ю The Guardian.[12]
За його словами, що в Україні нині[уточнити] будується Арсенал вільного світу.[13]
Станом на листопад Олександр Камишін звітує про те, що виробництво військової продукції загалом зросло втричі в порівнянні з 2022 роком і прогнозує, що у 2024-му зросте в шість разів[14]. А в оборонному комплексі України працюють понад 300 тис. осіб і понад 500 компаній[15](дані станом на жовтень 2023 року).
4 липня 2024 року отримав у червні 3,363 млн гривень доходу від погашення військових облігацій.[16]
Міжнародне співробітництво
Олександр Камишін виступає за створення спільних підприємств та стверджує, що співробітництво з Україною — це не про благодійність, а про взаємовигідне партнерство[17].
18-20 вересня 2023 р. Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України провело перший спільний Франко-український оборонно-промисловий семінар[18]. Організаційним партнером Міністерства стала Французька асоціація з оборони та наземної безпеки (GICAT). Участь у семінарі взяли більше 35 французьких та близько 80 українських компаній і галузевих бізнес-асоціацій, кластери підтримки Defence Tech, представники українського сектору оборони та безпеки, дипломатичного корпусу.
22 вересня 2023 року в присутності Президента України Володимира Зеленського відбулося підписання меморандумів про співпрацю та розвиток спільних проектів[19] між Міністерством з питань стратегічних галузей промисловості України, Глобальним оборонно-промисловим альянсом, Оборонно-промисловою коаліцією Аризони та Аерокосмічною та оборонною асоціацією Юти. Документ закріплює співпрацю в напрямі реалізації проектів у оборонно-промисловому секторі та відбудові. Передбачається, що GDIA забезпечуватиме встановлення зв’язків і розвиток співпраці української сторони з американськими оборонними компаніями, які зацікавлені у розміщенні своїх виробничих об’єктів на території нашої держави.
29 вересня у Києві відбувся Перший Міжнародний Форум Оборонних Індустрій (DFNC1[20]), що об’єднав 252 компанії з понад 30 країн, які виробляють повний спектр озброєння, військової техніки та оборонних систем. Форум спільно організували три міністерства: Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості, Міністерство оборони та Міністерство закордонних справ. Ключове гасло DFNC1 – будуємо арсенал вільного світу разом, адже свобода потребує сили, щоб захиститися від тиранії[21].
В рамках Форуму українська сторона підписала 20 документів з іноземними партнерами. Йдеться про угоди та меморандуми про виготовлення дронів, ремонт та виробництво бронетехніки та боєприпасів. Серед форматів співпраці – спільне виробництво, обмін технологіями, постачання комплектуючих. Важливою подією форуму стало створення Альянсу оборонних індустрій, долучитися до якого може кожен виробник озброєння та військової техніки з різних країн світу. На момент закриття Форуму до Альянсу оборонних індустрій долучилося 38 компаній з 19 країн. В рамках Форуму відбулися двосторонні та багатосторонні зустрічі керівництва держави з представниками держав-партнерів України та іноземних оборонних підприємств[22].
Олександр Камишін також відвідував міжнародні заходи, де обговорювалась тема оборонної промисловості України. Так, 25 жовтня у Стокгольмі побував на щорічному Індустріальному форумі НАТО[23]. Там він говорив, зокрема, про те, що Україна готова ділитися з партнерами своїм досвідом та зацікавлена у співпраці в технічному обслуговуванні та ремонт, науково-дослідних роботах, повномасштабному виробництві.
У липні 2023 року стало відомо, що турецька компанія Baykar розпочала будівництво заводу з виробництва безпілотників Bayraktar в Україні[24]. Йдеться про реальні будівельні роботи, до того ж кілька років тривали підписування документів, через бюрократичні проблеми й скандали процес кілька разів зупинявся.
Акціонерне товариство «Українська оборонна промисловість» та німецький оборонний концерн «Rheinmetall» утворили спільне підприємство. ТОВ «Rheinmetall UDI» (Rheinmetall Ukrainian defense industry LLC), яке створено лідерами оборонних індустрій Німеччини та України, було зареєстроване 18 жовтня. Це перше спільне підприємство, створене з іноземними партнерами за участю АТ «Українська оборонна промисловість». Основою співпраці є технічне обслуговування та ремонт бронетехніки, яку партнери передають Україні. Ця співпраця також передбачає спільне виробництво продукції Rheinmetall в Україні та розробку новітніх зразків озброєння та військової техніки на базі новоствореного підприємства за участю українських та німецьких фахівців. Створення спільних підприємств з іноземними партнерами є однією з ключових можливостей, які відкрила реформа державної оборонної промисловості для трансформованого Укроборонпрому[25].
Укриття
27 червня Уряд доручив Олександру Камишіну[26] контролювати та координувати приведення укриттів України в належний стан.
Перша ревізія, проведена Міністерством у червні, виявила, що у фонді захисних споруд цивільного захисту України налічується 61 328 функціонуючих укриттів різного типу, значна частина яких — у неналежному стані. За чотири місяці роботи до належного стану було приведено 2 604 з них. До кінця року додасться ще 2 956 відремонтованих укриттів. На це піде 1,4 млрд грн. Джерела фінансування: місцеві бюджети, державні субвенції, кошти донорів та меценатів.[джерело?]
19 жовтня в одному з цивільних сховищ Києва відбулася презентація Всеукраїнського проєкту «Залізне укриття» за організації Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України[27]. За ходом ремонтних робіт по всіх областях України відтепер можна слідкувати в режимі реального часу на сайті «Залізне укриття», який представили під час презентації.
Також презентували посібник з методичними рекомендаціями щодо ремонту й облаштування укриттів різного типу.[28]
Наприкінці 2022 р. суспільно-політичне видання «НВ» включило Олександра Камишіна до списку «Людей НВ» (32 людини, які протягом 2022 року були двигунами прогресу України, та чиї вчинки й рішення сприяють переможному завершенню війни) та відзначило керівника УЗ за організацію евакуаційних і дипломатичних рейсів в умовах війни[30].