PROFILBARU.COM

«Зібрання шизофренії»
Автор	Есме Вейджун Ван
Назва мовою оригіналу	The Collected Schizophrenias
Країна	США
Мова	англійська
Жанр	есе, документальна література
Видавництво	«Graywolf Press»[en]
Видано	2019
Тип носія	палітурка, електронна книга, аудіокнига
Сторінок	224
ISBN	978-1-55597-827-3

Зібрання шизофренії (англ. The Collected Schizophrenias) — збірка есеїв Есме Вейджун Ван, видана у 2019 році. Опублікована видавництвом «Graywolf Press»^[en], ця книга отримала премію «Graywolf Press Nonfiction Prize»,^[1] а також нагороду «Whiting Award for Nonfiction»^[en] (укр. Премія Вайтінґа за нехудожню літературу).^[2]

Історія

Ван є авторкою роману 2013 року Межа раю,^[3] сімейної історії кількох поколінь іммігрантів, які мають справу з психічними захворюваннями. У розмові з The Paris Review^[en] вона розповіла про те, як використовує свій власний досвід життя з психічними захворюваннями у художній літературі: "Я написала Межу раю з наміром описати психоз, галюцинації тощо у дуже вісцеральний спосіб, якого я раніше не бачила".^[4]

В інтерв'ю «Ґардіан» Ван запитали, що змусило її почати писати книгу. Вона відповіла: "Я ніколи не планувала писати нехудожню книгу — я маю ступінь магістра з художньої літератури. Я чекала, чи продасться мій перший роман, і в цей час переживала важкий епізод психозу. Щоб впоратися з ним, я почала писати про нього, і так з'явився есей «Дні загибелі». Після того, як цей епізод закінчився, я відшліфувала есе і врешті-решт знайшла для нього місце на сайті «Тост»^[en]. Він став досить популярним, і я отримала багато листів і добрих коментарів. Я почала писати більше есе. Це перетворилося на те, що зараз є цією книгою".^[5]

Вона розповіла, що її надихнув мемуар The Noonday Demon^[en] Ендрю Соломона^[en], а також альбом Ultraviolence Лани Дель Рей (зрештою, вона включила Дель Рей у «список подяки»).^[5]

Зміст

«Diagnosis» (укр. «Діагноз»)
«Toward a Pathology of the Possessed» (укр. «На шляху до патології одержимих»)
«High-Functioning» (укр. «Високофункціонання»)
«Yale Will Not Save You» (укр. «Єль не врятує вас»)
«The Choice of Children» (укр. «Вибір дітей»)
«On the Ward» (укр. «В ув'язненні»)
«The Slender Man, the Nothing, and Me» (укр. «Стрункий чоловік, ніщо і я»)
«Reality, On-Screen» (укр. «Реальність, на екрані»)
«John Doe, Psychosis» (укр. «Джон Доу, психоз»)
«Perdition Days» (укр. «Дні загибелі», оригінально опублікований у «The Toast»^[en])^[6]
«L'Appel du Vide» (укр. «Поклик порожнечі», початкова версія була опублікована у «Hazlitt»)^[7]
«Chimayo» (укр. «Чімао»)
«Beyond the Hedge» (укр. «За живоплотом»)

Вплив та відгуки

«Лос-Анджелес Таймс» написали: "Есеї надзвичайно розумні, часто несподівано смішні, спекулючі, безстрашні та незрівнянні, адже Ван складає блискучу компанію у 13 важких прогулянках майже незвіданою територією".^[8] Los Angeles Review of Books^[en] так само хвалив: "Зібрання шизофреній є необхідним доповненням до відносно невеликого масиву літератури, але її також, просто кажучи, дуже приємно читати. Проза настільки прекрасна, а спогади та описи настільки яскраві, що навіть якби книга не стосувалася здебільшого маловивченого стану, її можна було б легко рекомендувати. Есме Вейджун Ван готова стати великою письменницею, і це її історія походження".^[9]

У рецензії в «Нью-Йоркер» написано: "Я часто думала про те, яких зусиль коштувало Ван її написання, фізично і морально, і про те, якої хоробрості їй це коштувало".^[10]

Рейчел Комб, пишучи в «Нью-Йорк таймс», була більш критичною: "Хоча читач, можливо, не стане більш довірливим до точки зору Ван після прочитання цих есеїв, він, безумовно, стане більш схильним ставити під сумнів свою власну".^[11]

Примітки

↑ The Collected Schizophrenias | Graywolf Press. www.graywolfpress.org. Процитовано 13 серпня 2019.
↑ Gleaves, Jeffery (21 березня 2018). Say Hello to the 2018 Whiting Honorees. The Paris Review (англ.). Процитовано 13 серпня 2019.
↑ Unnamed Press - The Border of Paradise. www.unnamedpress.com. Процитовано 13 серпня 2019.
↑ Bausells, Marta (4 лютого 2019). Schizophrenia Terrifies: An Interview with Esmé Weijun Wang. The Paris Review (англ.). Процитовано 13 серпня 2019.
↑ ^а ^б Sethi, Anita (29 червня 2019). Esmé Weijun Wang: ‘I don’t want to glamorise mental illness… it inhibits creativity’. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Процитовано 13 серпня 2019.
↑ Wang, Esmé Weijun (25 червня 2014). Perdition Days: On Experiencing Psychosis. The Toast (амер.). Процитовано 13 серпня 2019.
↑ Dialogue with Francesca Woodman. Hazlitt (англ.). 6 травня 2016. Процитовано 13 серпня 2019.
↑ Review: ‘The Collected Schizophrenias’ by Esmé Weijun Wang redefines how we think about the illness. Los Angeles Times (амер.). 30 січня 2019. Процитовано 13 серпня 2019.
↑ Coldiron, Katharine. Fractured Origins in "The Collected Schizophrenias" - LARB. Los Angeles Review of Books. Процитовано 13 серпня 2019.
↑ Altman, Anna (4 червня 2019). In “The Collected Schizophrenias,” Esmé Weijun Wang Maps the Terrain of Her Mental Illness (англ.). ISSN 0028-792X. Процитовано 13 серпня 2019.
↑ Combe, Rachael (15 лютого 2019). Exploring Her Own Experience of Psychosis. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 13 серпня 2019.