Збройні сили Монголії (монг.Монгол Улсын Зэвсэгт Хүчин) були сформовані на базі Монгольської народно-революційної армії (начальник штабу та головнокомандувач — Д. Сухе-Батор) після перемоги Монгольської народної революції у 1921 році.
Історія
Основою регулярної монгольської армії стали партизанські загони, керовані Монгольською народно-революційної партією що брали участь разом із Червоною Армією і Народно-революційною армією Далекосхідної республіки в боях на території Монголії з китайськими мілітаристами і білими загонами Р. фон Унгерна-Штернберга. В серпні 1921 військові фахівці п'ятої Народно-революційної армії розробили проект організації військової системи на базі радянського військового досвіду. В його основі містився принцип територіальності при військових закликах і формування постійної кадрової армії.
Начальниками Генштабу протягом перших двох років були радянські військові спеціалісти: Лятте (березень-квітень 1921), П. І. Литвинця (квітень-вересень 1921), В.А. Хува (вересень 1921 - вересень 1922), С. І. Попов (1922-1923)[2].
У 1939 році Монгольська Народно-революційна армія спільно з бійцями Червоної армії брала участь у відбитті японської агресії проти Монголії в ході прикордонної війни в районі річки Халхін-Гол. Втрати МНРА в ході цих подій склали 165 чол. убитими і 401 пораненими (за оцінками монгольського історика Ганболда загальна сума втрат склала 895 чол.)[3].
У 1945 році війська МНР брали участь в Маньчжурській стратегічної наступальної операції (9 серпня - 2 вересня 1945) по розгрому Квантунської армії Японії[4].
Регулярні збройні сили складають 10000 осіб (у тому числі 3300 строкової служби) (2012)[5].
Комплектування здійснюється за призовом, термін служби складає 12 місяців. Призиваються чоловіки віком з 18 до 25 років. Відстрочка від військової служби надається студентам, молодим і багатодітним батькам. Резерв сухопутних військ - 137 тис. чол. Начальник генштабу збройних сил Монголії генерал-лейтенант Церендежідійн Бямбажав (з 2009 року)[6].
Воєнізовані формування складають 7,2 тис. чол., в тому числі прикордонні війська - 6 тис. чол. (з них 4,7 тис. строкової служби), внутрішні війська - 1,2 тис. чол. (з них 800 строкової служби).
Мобілізаційні ресурси - 819 тис.чол., В тому числі придатних до військової служби 530,6 тис. чол.
Військовий бюджет Монголії в 2007 році склав 20 млн дол. США.
В Монголії офіційно існує право відкупу від призову на військову службу. Для звільнення від військової служби призовник може сплатити встановлену державою суму: в 2009 році - 2,3 млн тугриків (близько 1600 доларів США)[7]
Сухопутні війська
Чисельність 8,9 тис. чол., 6 полків (укомплектовані не повністю), артилерійський полк, легкий піхотний батальйон швидкого реагування (другий - на стадії формування), повітряно-десантний батальйон.
Монгольський військовослужбовець з ПКММонгольські військовослужбовціТ-55БМП-1БТР-60ПБ
На озброєнні ВПС Монголії знаходиться наступна техніка та засоби ураження:[25](англ.)
Тип
Кількість
Мі-24V/P
11
Мі-8MT/T / 171E
13
Навчання
Монгольський військовослужбовець на навчаннях «В пошуках Хана-2007»
Кілька років поспіль на території Монголії проходять міжнародні навчання «В пошуках Хана».
З 27 жовтня по 29 листопада 2008 року на території Монголії відбулися російсько-монгольські тактичні навчання «Дархан-1».[26]
З 26 червня по 4 липня армії поблизу Пекіна відбулися спільні китайсько-монгольські навчання «Миротворча місія-2009».[27]
З 17 серпня по 15 вересня 2009 під Улан-Батор відбулися російсько-монгольські навчання «Дархан-2».[28]
З 6 по 15 вересня 2010 року на російському військовому полігоні Бурдун (Кяхтинська район, республіка Бурятія) відбулися російсько-монгольські навчання «Дархан-3».[29]
З 5 по 10 вересня 2011 року на під Улан-Батор відбулися антитерористичні російсько-монгольські навчання Селенга-2011.[30].
З 21 по 29 вересня 2012 року на російському військовому полігоні Бурдун відбулися російсько-монгольські навчання Селенга-2012.[12]
З 9 по 19 вересня 2013 року на монгольському полігоні Дойтин Шар Уул відбулися антитерористичні російсько-монгольські навчання Селенга-2013.[31]
Миротворчі операції
З 2002 року Монголія бере участь в миротворчій діяльності. За цей час в різних операціях взяли участь 3200 монгольських військовослужбовців. 1800 з них служили під мандатом ООН, інші 1400 - під міжнародним мандатом[32].
В даний час миротворці з Монголії знаходяться в шести країнах, у тому числі в Сьєрра-Леоне (З 2006 року, чисельність контингенту порядка 250 військовослужбовців) і Західній Сахарі. В ході закінчення миротворчої операції в Іраку монгольські військовослужбовці служили разом з польськими військовими. Монгольський контингент чисельністю 150 осіб забезпечував безпеку периметра на базі Кемп-Ехо на півдні Іраку[33].
Вищі цивільні і військові керівники неодноразово заявляли про бажання Монголії взяти участь у миротворчій операції в Афганістані.
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 12 листопада 2014. Процитовано 11 листопада 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 3 листопада 2014. Процитовано 11 листопада 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 7 грудня 2013. Процитовано 11 листопада 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 7 грудня 2013. Процитовано 11 листопада 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑ абАрхівована копія. Архів оригіналу за 2 липня 2014. Процитовано 11 листопада 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
