У складі запорізького «Металурга» виступав у єврокубках. У «Буковині» грав у 1993—1998 роках та провів 135 матчів (1 гол), дебютував в сезоні 1993/94, коли цей клуб виступав у вищій лізі. Однак більшість матчів за «буковинців» провів у першій лізі. Протягом 1999—2005 років виступав в командах вищого дивізіону.
У 2010 році став головним тренером чернівецької «Буковини», разом із якою став переможцем Другої ліги України. Восени 2011 року ледь не став жертвою кілерів, що схибили, i вистрілили не в ту людину. Після довгого лікування з новими силами продовжив орудувати «Буковиною». У кінці сезону 2011/2012 разом з «Буковиною» зайняв 6 місце в турнірній таблиці, а в сезоні 2012-13 разом з «Буковиною» зайняв 4 місце в першій лізі України.
З 2013 року працював заступником генерального директора команди «Таврія» (Сімферополь). З 2015 по 2016 рік працював помічником спортивного директора команди «Металіст» (Харків). На початку лютого 2019 року був обраний президентом рідного клубу: «Буковина»[1]. У червні 2023 року увійшов до тренерського штабу Сергія Лавриненка, який очолив рівненський «Верес»[2].
Особисте життя
Одружений, у шлюбі з Оксаною Заяць виховує дочку Олександру. У Вадима є рідний старший брат, який також футболіст — Валентин.
