Залі́зна ді́ва (англ.Iron maiden) — знаряддя смертної кари або катування епохи середньовіччя, яке було зроблено із заліза, — шафа у вигляді жінки, одягненої в костюм городянки XVI століття. Припускають, що поставивши туди засудженого, шафу зачиняли, і гострі довгі цвяхи, якими була засаджена внутрішня поверхня грудей і рук «залізної діви», встромлювались у його тіло; потім, після смерті жертви, рухоме дно шафи опускалося, тіло страченого скидалося в воду й відносилось її течією.
При цьому, зважаючи на все, цвяхи всередині «залізної діви» були розміщені таким чином, що жертва вмирала не одразу, а через досить тривалий час, протягом якого судді мали змогу продовжувати допит.
За розповідями давніх письменників, схожий спосіб кари був уперше винайдений спартанськимтираномНабісом. Придуманий ним апарат мав вигляд жінки, що сидить на стільці, і називався Апегою, на ім'я дружини тирана; із наближенням засудженого Апега вставала і клала йому на спину обидві свої руки, засіяні, як і груди, гострими цвяхами, які розривали тіло на частини.
Достовірні відомості про використання залізної діви для катування і кари відсутні. Найвідоміший екземпляр був збудований в Нюрнберзі на початку XVI століття. До наших днів він не зберігся: в 1944 році фортеця, у підвалі якої знаходилась ця так звана «Нюрнберзька діва», була зруйнована в результаті авіанападу. Зважаючи на сувору формалізацію середньовічних інквізиційних процесів і регламентацію дозволених катувань, можна впевнено встановити, що якщо «залізна діва» й використовувалась, то тільки світськими судами. Однак існує думка, що вона була сфабрикована в епоху Просвітництва.
