Жуль Малу

Жуль Малу
Жуль Малу
Прапор 17-й Прем’єр-міністр Бельгії
21 серпня 1874 — 19 червня 1878 року
Монарх:	Леопольд II
Попередник:	Бартелемі де Тьо де Мейланд
Наступник:	Вальтер Фрер-Орбан
Прапор 19-й Прем’єр-міністр Бельгії
16 червня — 26 жовтня 1884 року
Монарх:	Леопольд II
Попередник:	Вальтер Фрер-Орбан
Наступник:	Огюст Марі Франсуа Беєрнарт
Народження:	19 жовтня 1810(1810-10-19) Іпр, Франція (нині Бельгія)
Смерть:	11 липня 1886(1886-07-11) (75 років) Волюве-Сен-Ламбер, Бельгія
Країна:	Бельгія
Релігія:	католицька церква
Освіта:	Льєзький університет
Партія:	Католицька партія
Батько:	Jean-Baptiste Malou - Vandenpeereboom^d
Діти:	Mathilde Malou^d[1]
Нагороди:	Minister of State^d (24 липня 1870)
Медіафайли у Вікісховищі

Жуль Едуард Ксав'є Малу (19 жовтня 1810(1810-10-19), Іпр, Західна Фландрія — 11 липня 1886(1886-07-11), Волюве-Сен-Ламбер, Брюссельський столичний регіон) — бельгійський політичний і державний діяч, лідер клерикальної партії.

Народився в Іпрі. Був цивільним співробітником департаменту юстиції. 1841 року був обраний до Палати депутатів Франції, деякий час обіймав посаду губернатора провінції Антверпен. Був міністром фінансів у коаліційному уряді барона Нотона у 1844 році, 1846 року спільно з Бартелемі де Тьо де Мейланд сформували католицький кабінет, який втратив владу після перемоги на виборах 1847 року лібералів.

Після цього Малу став членом Сенату, а його партія знову прийшла до влади 1870 року. Після заворушень у Брюсселі у грудні 1871 року голова уряду Жуль д'Анетан подав у відставку, й Малу став фактичним, проте не номінальним лідером подальших клерикальних адміністрацій (1870–1878). При цьому 1874 року сформував власний кабінет.

Пішов у відставку 1878 року, проте повернувся на посаду голови уряду в червні 1884 року. У цей термін він почав скасовувати освітні компроміси, прийняті його попередником Фрер-Орбаном. Його законодавчі ініціативи відносно надання привілеїв католицьким школам спричинили в Брюсселі сильні заворушення, і в жовтні того ж року король прийняв його відставку.

Примітки

1. Pas L. v. Genealogics — 2003.
   d:Track:Q19847329d:Track:Q19847326

Джерела

• Steve Heylen, Bart De Nil, Bart D'hondt, Sophie Gyselinck, Hanne Van Herck en Donald Weber, Geschiedenis van de provincie Antwerpen. Een politieke biografie, Антверпен, Provinciebestuur Antwerpen, 2005, Vol. 2. стор. 125