Жигуленко Євгенія Андріївна

Євгенія Андріївна Жигуленко
Народження	1 грудня 1920(1920-12-01) Катеринодар, Російська СФРР
Смерть	2 березня 1994(1994-03-02) (73 роки) Москва, Росія
Поховання	Троєкуровське кладовище
Країна	СРСР  Росія
Приналежність	Радянська армія
Вид збройних сил	ВПС СРСР
Рід військ	Бомбардувальна авіація
Освіта	Російський державний технологічний університет імені К. Е. Ціолковського^d, МДУ і Всеросійський державний інститут кінематографії
Роки служби	1941–1955
Партія	КПРС
Звання	Майор авіації
Формування	46-й гв. нбап
Війни / битви	німецько-радянська війна
Нагороди	Медаль «За бойові заслуги» Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)» Медаль «За оборону Кавказу» Медаль «За визволення Варшави»

Євгенія Андріївна Жигуленко (нар. 1 грудня 1920(19201201) — пом. 2 березня 1994) — радянська військова летунка, учасниця Другої світової війни. Командир авіаційної ланки 46-го гвардійського нічного бомбардувального авіаційного полку, гвардії лейтенант. Герой Радянського Союзу (1945).

Життєпис

Народилася 1 грудня 1920 року в місті Краснодарі (територія захоплена Московією) в родині робітника. Росіянка (напевне, що українка). Закінчила середню школу в місті Тихорецьку Краснодарського краю. Навчалась в Московському дирижаблебудівному інституті. Закінчила школу летунів при Московському аероклубі.

До лав РСЧА призвана за комсомольським набором Московським МВК у жовтні 1941 року. Закінчила курси штурманів при Енгельсській військовій авіаційній школі пілотів у 1942 році. Учасниця німецько-радянської війни з травня 1942 року. Воювала на Південному, Закавказькому, Північно-Кавказькому, 2-у Білоруському фронтах. З травня 1942 по червень 1943 року — начальник зв'язку ескадрильї, з червня 1943 року — старша летунка, згодом — командир авіаційної ланки 588-го (з лютого 1943 року — 46-го гвардійського) нічного бомбардувального авіаційного полку. Член ВКП(б) з 1942 року.

Всього за роки війни здійснила 968 вдалих нічних бойових вильоти на літакові По-2 з бойовим налетом 1255 годин^[1].

Після закінчення війни продовжила військову службу в ЗС СРСР. У 1955 році закінчила Військово-політичну академію імені В. І. Леніна. Того ж року майор Є. А. Жигуленко вийшла у запас, згодом — у відставку.

У 1976 році закінчила режисерський факультет ВГІКу. Працювала на кіностудії імені Горького.

Жила в Москві, де й померла 2 березня 1994 року. Похована на Троєкурівському цвинтарі.

Нагороди

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 23 лютого 1945 року «за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм»^[2], гвардії лейтенантові Жигуленко Євгенії Андріївні присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 4854).

Також нагороджена двома орденами Червоного Прапора (19.10.1942, 15.06.1945), двома Вітчизняної війни 1-го ступеня (30.10.1943, 11.03.1985), двома Червоної Зірки (26.04.1944, …) і медалями.

Фільмографія

• Режисер:
  • 1976 — Одна доба з тисячі ста (короткометражний);
  • 1981 — У небі «нічні відьми»;
  • 1984 — Без права на провал.
• Сценарист:
  • 1976 — Одна доба з тисячі ста (короткометражний).
• Актор:
  • 1984 — Без права на провал — Дарина^[3].

Примітки

1. «Подвиг народа»: Нагородний лист на нагородження орденом Червоного Прапора. (рос.). Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 11 червня 2015.
2. «Подвиг народа»: Указ Президії Верховної Ради СРСР від 23 лютого 1945 року. (рос.). Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 11 червня 2015.
3. Фільмографія Є. Жигуленко на «Кино-Театр.ru». Архів оригіналу за 14 березня 2016. Процитовано 11 червня 2015.

Посилання

• Жигуленко Євгенія Андріївна. // Сайт «Герои страны» (рос.).