Ще будучи студентом у Парижі, Жан Деланнуа зацікавився кіно, зокрема знімався у картинах німого кіно. Отримавши роботу у паризькому офісі Paramount Studios Ж. Деланнуа, він почав кінокар'єру як монтажер.
Свій перший фільм «Париж-Довіль» (фр.Paris-Deauville) він зняв у 1933 році, з чого почалася його тривале (понад 60 років) життя у кіно.
Широку популярність принесли Деланнуа екранізації класичних літературних творів.
У 1943 році разом з Жаном Кокто він зняв стрічку «Вічне повернення» (фр.L'eternel retour), яка розповідає історію Трістана й Ізольди. Головні ролі зіграли Жан Маре та Мадлен Солонь.
Серед інших робіт, критики відзначають «Собор Паризької Богоматері» (фр.Notre-Dame de Paris, 1956 рік) з Ентоні Квінном і Джиною Лоллобриджідою. Він також зняв кілька повнометражних фільмів за творами Жана-Поля Сартра.
У 1970-80-і роки Ж. Деланнуа працював на телебаченні, виступаючи постановником і сценаристом телесеріалів історичної тематики.
Деланнуа займав високе становище у французькій індустрії кіно: якийсь час він очолював Асоціацію кінематографістів і Школу кіно. Незважаючи на всі заслуги, Деланнуа зазнавав критики з боку режисерів «Нової хвилі» — Годара, Трюффо і Шаброля, які звинувачували його в надмірному академізмі.
Як визнання заслуг перед кіномистецтвом і за тривалу плідну діяльність у царині французького кіно Жана Деланнуа було нагороджено премією «Сезар» у 1986 році.
Останній свій фільм «Марія з Назарету» (фр.Marie de Nazareth) Деланнуа зняв у 1995 році.
Про смерть Жана Деланнуа повідомила 19 червня радіостанція Франс-Інфо з посиланням на родичів режисера. Режисер помер у віці ста років у себе дома в місті Ґенвіль (департамент Ер і Луар, на півночі центральної частини Франції)[2].
Фільмографія
Усього за свою режисерську кар'єру Жан Деланнуа створив близько 40 кінострічок:
