Ерік Ельмосніно (фр. Éric Elmosnino; 2 травня 1964, Сюрен, О-де-Сен , Франція) — французький актор і музикант, лауреат премії «Сезар» 2011 року за найкращу чоловічу роль у фільмі «Генсбур. Герой і хуліган»
.
Біографія та кар'єра
Ерік Ельмосніно народився у французькому місті Сюрен (департамент О-де-Сен). Після закінчення Національної Консерваторії драматичного мистецтва почав співпрацювати з театром Дез Амандьєрс (фр. Théâtre Nanterre-Amandiers) у Нантеррі.
Дебютувавши в кіно у 1985 році роллю Тоні у фільмі Мішеля Ланга «Для вас, хлопчики» (фр. À nous les garçons), наприкінці 1980-х-початку 1990-х Ельмосніно знімався у невеликих ролях, віддаючи перевагу роботі у театрі.
У 1992 році Ерік Ельмосніно зіграв першу велику кінороль Крістіана Рібеа у сімейній комедії «Список убитих на війні» (фр. Tableau d'honneur). У 2009 році він був запрошений режисером Джоан Сфар на головну роль відомого поета і хулігана в музичну біографічну драму «Генсбур. Герой і хуліган». За цю роботу актор отримав премію «Сезар» за найкращу чоловічу роль. Вдруге був номінований на «Сезара» у 2015 році за найкращу чоловічу роль другого плану у стрічці «Сім'я Бельє», але нагороди не отримав.
Фільмографія (вибіркова)
Рік
|
|
Українська назва
|
Оригінальна назва
|
Роль
|
1985 |
ф |
Для нас, хлопчики |
À nous les garçons |
Тоні
|
1986 |
ф |
Настрої |
États d'âme ... |
|
1992 |
ф |
Список убитих на війні |
Tableau d'honneur |
Крістіан Рібе
|
1994 |
ф |
Полковник Шабер |
Le colonel Chabert |
Десрош
|
1996 |
ф |
Берні |
Bernie |
продавець відео
|
1997 |
тф |
|
Les années lycée: Petites |
учитель хімії
|
1997 |
кф |
Тема |
Le sujet |
Антуан
|
1998 |
ф |
Кінець серпня, початок вересня |
Fin août, début septembre |
Тома
|
1999 |
ф |
Життя мене не лякає |
La vie ne me fait pas peur |
учитель
|
2001 |
ф |
|
Electroménager |
Жан
|
2001 |
кф |
Моя найкраща любов |
Mon meilleur amour |
Матьє
|
2001 |
ф |
Свобода-Олерон |
Liberté-Oléron |
Серджо, механік
|
2001 |
ф |
Салют |
Veloma |
L'équipier à terre
|
2003 |
тф |
Докази кохання |
Une preuve d'amour |
Себастьєн Маделін
|
2003 |
ф |
Зелений рай |
Vert paradis |
Серж
|
2003 |
ф |
Нуль дефектів |
Zéro défaut |
Жеремі
|
2005 |
ф |
Око іншого |
L'oeil de l'autre |
Жером
|
2005 |
ф |
Красунечка |
Gentille |
Марко
|
2007 |
тф |
Як птах |
La promeneuse d'oiseaux |
Абель, наймит
|
2007 |
ф |
|
Enfin seul(s) |
Давид
|
2007 |
ф |
Творче життя |
La vie d'artiste |
колишній Аліси
|
2007 |
ф |
Сон попередньої ночі |
Actrices |
Раймон
|
2008 |
ф |
Літній час |
L'heure d'été |
комісар поліції
|
2008 |
ф |
Вторгнення |
Intrusions |
Франсуа Лебрюн
|
2008 |
тф |
Графиня де Монсоро |
La dame de Monsoreau |
Шико
|
2009 |
ф |
Батько моїх дітей |
Le père de mes enfants |
Серж
|
2009 |
ф |
Одного разу у Версалі |
Bancs publics (Versailles rive droite) |
сплячий
|
2010 |
ф |
Генсбур. Герой і хуліган |
Gainsbourg (Vie héroïque) |
Серж Генсбур
|
2010 |
ф |
Усі дівчата плачуть |
Toutes les filles pleurent |
П'єр
|
2010 |
тф |
Чудова історія Франсуа Рабле |
La très excellente et divertissante histoire de François |
Франсуа Рабле
|
2011 |
ф |
Майк |
Mike |
Гайнц
|
2011 |
ф |
Леа |
Léa |
Жульєн
|
2011 |
ф |
Війна ґудзиків |
La guerre des boutons |
пан Мерлін
|
2011 |
ф |
Канікули на морі |
Le Skylab |
Жан на прізвисько «Жако», батько Альбертіни
|
2011 |
тф |
Ритуальні вбивства |
Rituels meurtriers |
Бастьєн Беніта
|
2012 |
тф |
Справа Горджі |
L'affaire Gordji, histoire d'une cohabitation |
Жиль Булю
|
2012 |
ф |
Психи |
Ouf |
Франсуа
|
2012 |
ф |
Піратське телебачення |
Télé gaucho |
Жан-Лу
|
2013 |
ф |
Люди й поцілунки |
Des gens qui s'embrassent |
Зеф Малковіч
|
2013 |
ф |
Готель романтичних побачень |
Hôtel Normandy |
Жак Дельбуаз
|
2013 |
ф |
Серця чоловіків 3 |
Le coeur des hommes 3 |
Жан
|
2014 |
ф |
Напевно |
À coup sûr |
Трістан Ферсен
|
2014 |
ф |
Сім'я Бельє |
La famille Bélier |
Фаб'єн Томассон
|
2015 |
ф |
Шик! |
Chic! |
Жульєн Лефорт
|
2021 |
ф |
Мій вовк |
Mystère |
|
Визнання
Примітки
Посилання