Народився в місті Ведель, Гольштейн. Батько — Барлах Георг Готлиб, мати — Луїза Воллерт. Ернст — був старший син в родині, де було четверо дітей. З дитинства мав хист до малювання.
Навчання
У 1888–1891 навчався в школі мистецтв міста Гамбург. 1891–1895 — навчання в місті Дрезден, де слухав лекції по скульптурі Роберта Дейза. Мешкав два роки в Парижі, де займався здебільшого літературною творчістю.
Зрілі роки
1901 р. — повернувся в Німеччину. Жив в місті Ведель. До цього періоду відносяться його твори з кераміки.
1906 р. — подорожував до Російської імперії, що дала російські теми для його скульптур. Барлах не був митцем для аристократів, теми його робіт — знедолені, жебраки, представники бідних верств населення Німеччини, Російської імперії («Російська жебрачка» (1906), «Російські закохані» (1908)). В останньому творі він подав двох селян — хлопця з балалайкою та дівчину в хустці, що слухає його гру. Фігури виліплені узагальнено при збереженні характерних національних деталей.
В цей період мав любовні стосунки зі своєю моделлю, що народила йому позашлюбного сина. Барлах розірвав з нею стосунки, через що мав судові утиски два роки. Його громадянська дружина — Марга Бемер, була з ним до смерті. А після неї — стала спадкоємицею творчої спадщини митця, зберігачем і охоронцем.
З 1910 р. — Барлах відвідує виставки Берлінського сецесіону і бере в них участь як скульптор. Серед його перших буржуазних меценатів — Павло Кассірер. В тому ж році Барлах перебрався в місто Гюстров (Мекленбург), де побудував власний будинок та художню майстерню.
В роки Першої світової війни Барлах піддався націоналістичним настроям і брав участь у військових діях на боці буржуазної НІмеччини у 1915—1916 рр. З війни повернувся переконаним пацифістом, пригніченим сценами насильства, масовою загибеллю молодих солдат, травматичною епідемією і велетенською кількістю засліплих і скалічених людей.
Трагічне світосприйняття, що і раніше було притаманне митцю, з роками лише посилюється. Він вивчає зразки скульптур німецького середньовіччя. Національна скульптура доби готики справляє значний вплив на художню манеру скульптора, що стає все більш узагальненою, майже схематичною при посиленні духовності, спіритуалістичної насиченості, трагізму.
По закінченню війни, в роки Веймарської республіки скульптор отримав визнання. Він також отримав декілька замов на створення монументів загиблим в роки 1-ї світової війни. Ним створені монументи в містах Кіль (Меморіал скорботи), Гамбург, Гюстров, Магдебург.
Політична ситуація в Німеччині змінилася на цілком протилежну після приходу до влади німецьких фашистів. 1933 р. вийшов нацистський маніфест щодо художньої та культурної політики фашистів, які вимагали прибрати геть усі скульптури-монументи, що нагадували про поразку Німеччини у 1-у світову війну. Їх визнали образливими для національної свідомості німецької нації і гідними знищення якомога швидше. Навіть гіпноз світових імен на кшталт Лембрука чи Барлаха не сприяли тепер збереженню їх творів, які фашисти кваліфікували як «дегенеративне мистецтво». Частка творів Барлаха була викинута з державних установ і церков у 1937 р., а проти митця розпочата ганебна кампанія звинувачень. Більш ніж 400 творів і монументів скульптора підпали під нацистську категорію «дегенеративне мистецтво», продані за кордон або знищені. Монумент з міста Гюстров переплавили на метал. Прихильники скульптора врятували форми відливок і після 1945 року і поразки фашистської Німеччини відновили частку знищених монументів.
Сам скульптор до цього не дожив. Він хворів і помер у віці 68 років в лікарні у 1938 р. в місті Росток. Тіло поховали в місті Ратцебург.
Fechter P. Ernst Barlach. Gütersloh: C. Bertelsmann, 1957
Falkenstein H. Ernst Barlach. Berlin: Colloquium-Verlag, 1978.
Hjerter K.G. Doubly gifted: the author as visual artist. New York: H.N. Abrams, 1986
Paret P. An artist against the Third Reich: Ernst Barlach, 1933—1938. New York: Cambridge UP, 2003
Barlach: «es ist so still, aber nicht totstill» Ernst Barlach in Thüringen. Plastik, Zeichnungen, Druckgraphik und Skizzenbücher. Jena: Stadtmuseum Jena, 2006
Бертольт Брехт, Заметки о выставке Барлаха // Брехт Б. Театр. Т.5/1. М.: Искусство, 1965, с. 248—253
Фюман Ф. Барлах в Гюстрове (документальная повесть) // Иностранная литература, 1967, № 11
Маркин Ю. П. Эрнст Барлах: Пластические произведения. М.: Искусство, 1976
Гос. музей изобразительных искусств имени А. С. Пушкина, каталог картинной галереи, М., 1986
Ришар Л. Энциклопедия экспрессионизма. М.: Республика, 2003, с. 44-45, 158—159