Народився у Парижі в сім'ї німецькомовних євреїв з Богемії. Батько Ґелнера, німецькомовний єврей Рудольф Ґелнер, був бізнесменом, мати, Анна Фантль, походила з асимільованої чеськомовної єврейської родини з Південної Богемії. Сім'я належала до середнього класу[9].
Виховувався у Празі (на той момент — щойно створена Чехословаччина) в англомовній школі. У 1939 році, рятуючись від нацизму, з сім'єю емігрував у Британію. Тут Ґеллнер закінчив школу та вступив до коледжу БейлліолОксфордського університету, де вивчав філософію та антропологію.
У 1944 році Ґеллнер покинув навчання та вступив у Чехословацьку танкову бригаду в складі британської армії, брав участь в боях за звільнення Північної Франції.
З 1949 року Ґеллнер у Лондонській школі економіки. У 1959 році вийшла у світ його перша книга — «Слова і речі. Критичний аналіз лінгвістичної філософії та дослідження ідеології».
У 1961 році Ернест Ґеллнер стає доктором філософії Кембриджського університету, в наступному році — професором філософії, логіки та наукового методу.
З 1983 до 1993 року Ґеллнер — професор Кембриджського університету, з 1984 року — завідувач кафедри соціальної антропології.
У 1990 році Ґеллнер організував у Великій Британії «Асоціацію етнічних досліджень та вивчення націоналізму», був її першим головою, видавав часопис «Нації та націоналізм».
Ернест Ґеллнер, з початку 1960-х років, активно досліджує соціальну антропологію та політологію, розробляє власну теорію націоналізму, яка відбилася в його праці «Нації та націоналізм» (1983). Вважаючи основою суспільства культуру й організацію, Ґеллнер визначив націоналізм як «політичний принцип, згідно з яким культурна схожість є основою соціальних зв'язків». Націоналізм, за Геллнером, є продуктом індустріального суспільства, позаяк необхідними для його виникнення факторами виступають високий ступінь розвитку культури, її доступність широким колам населення (що породжує необхідність в культурній однаковості) активний економічний розвиток (як умова соціальної мобільності) та породжувану їм необхідність культурної стандартизації. Націоналізм виникає в державах з «титульною» нацією, при цьому перехід до нього для кожної держави індивідуальний. Ґеллнер вважав тріумфом націоналізму принцип самовизначення націй, проголошений після Першої світової війни, та створення національних держав на території колишніх імперій[10].
У 1993 році в Празькому університеті з ініціативи Геллнера і Дж. Сороса створюється Центр з дослідження націоналізму, який учений очолював до самої смерті.
Деякі праці
Words and Things, A Critical Account of Linguistic Philosophy and a Study in Ideology, London: Gollancz; Boston: Beacon (1959). Also see correspondence in The Times, 10 November to 23 November 1959.
Anthropology and Politics: Revolutions in the Sacred Grove (1995)
Nationalism (1997)
Language and Solitude: Wittgenstein, Malinowski and the Habsburg Dilemma (1998)
Твори перекладені українською мовою
Ґелнер Ернест. Розум і культура: історична роль раціональності та раціоналізму. Переклад з англ. С. Савченко. Харків: Видавництво: Акта. 2004. 298 с. ISBN 966-7021-81-5
Ґелнер Ернест. Нації та націоналізм; Націоналізм. Переклад з англ. Київ: Таксон, 2003. 300 с. (Ex professo). Бібліогр.: с. 191-192. ISBN 966-7128-41-5
В. Євтух. Ґелнер Ернест Андре // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с. 174 ISBN 978-966-611-818-2
Andrzej Flis (red.), Ernest Gellner Między filozofią a antropologią (Zawiera m.in. teksty autorstwa E. Gellnera: O genezie narodów, Specyfika państwa muzułmańskiego, Społeczeństwo muzułmańskie, Święci atlasu), Lublin 1989, wyd, UMCS, ISBN 83-227-0232-9
Dwie formy więzi społeczeństw złożonych a proces narodotwórczy, [w:] Zdzisław Mach, Andrzej Paluch (red.), Sytuacja mniejszościowa i tożsamość, Kraków 1992, ss. 75-104?
.svg){kind=small}
.jpg)
