Діоген Лаертський

Діоген Лаертський
дав.-гр. Διογένης ὁ Λαέρτιος
Народився	180
Помер	240
Країна	Стародавній Рим
Діяльність	історик, біограф, філософ, історик філософії
Галузь	філософія
Відомий завдяки	давньогрецька філософія[1]
Знання мов	давньогрецька[2][2]
Роки активності	2 століття[3] — 3 століття[3]
Magnum opus	Lives and Opinions of Eminent Philosophers^d
Висловлювання у Вікіцитатах  Медіафайли у Вікісховищі

'Діоген Лаертій (неправильно:"Лаертський", оскільки жодного стосунку до Лаерт в Малій Азії Діоген не має)' (грец. Διογένης Λαέρτιος, перша половина ІІІ століття) — давньогрецький історик філософії, автор найбільшого історико-філософського дослідження, що містить біографічні і доксографічні відомості про античні філософські школи та їхніх представників.

«Про життя, вчення та висловлювання славетних філософів»

Обкладинка видання 1594 р.

Найголовніша праця Діогена Лаертського — єдина з античних історій філософії, що збереглася до наших днів. На жаль, первинна назва праці нам зовсім невідома. Так, у паризькому рукописі 1759 вона значиться як: «Діоген Лаертський: життєпис і думки тих, хто прославився у філософії, і у стислому вигляді зведення поглядів кожного вчення». У Стефана Візантійського — «Історія філософа», у Євстафія — «Життєпис софістів». Нині ж її прийнято називати «Про життя, вчення та висловлювання славетних філософів». Вона обіймає майже весь період розвитку античної думки та складається з 10 біографічних книг, що мають таку тематику:

1.  — еллінські мудреці, що оповідає про, так званих, «Сім мудреців»;
2.  — іонійські космологи, Анаксагор, Сократ та сократики;
3.  — Платон;
4.  — послідовники Платона по Академії (до Клітомаха);
5.  — Арістотель і перипатетики;
6.  — кініки;
7.  — Зенон і стоїки;
8.  — Піфагор, Емпедокл, Епіхарм і піфагорійці;
9.  — Геракліт, елеати, Демокріт, Протагор, скептики;
10.  — Епікур.

В усіх книгах історія античної філософії подана з точки зоку виокремлення двох ліній спадкоємності: іонійської та італійської. Охоплює період від напівлегендарних мудреців до Нової Академії, Хрісіппа й Епікура. За викладом є компіляцією, в якій, здебільшого некритично, використано близько 200 джерел і описано вчення понад 80 мислителів.

Незважаючи на загальне прагнення до ученості, демонстроване постійними посиланнями на авторитетні джерела та думки, автор виявився не в силах привести різноманітний матеріал в струнку систему. В результаті сам текст часто перевантажений цитатами різних авторів, які він приписує комусь одному, а філософські теорії дуже різних, часто антагоністичних шкіл, складаються в одну філософську течію.

Велику трансформуючу роль мала наступна культурно-історична трансляція даного тексту. Наприклад, епіграми, які передували викладу долі і поглядів кожного філософа в цій книзі, первинно складали окремий збірник. І хоча ці моменти роблять істинність відомостей в цілому дещо відносними, текст містить якісний матеріал про Емпедокла, Піфагора та стоїків, автентичні листи Епікура тощо.^[4]

Далекий від систематизованості й вельми хаотичний за змістом, твір Діогена Лаертського залишається вагомим і найповнішим першоджерелом з філософії античності. Цінний він ще й тим, що в ньому автор посилається на тих філософів і письменників Давньої Греції, твори яких не збереглися, зокрема, про Діокла з Магнезії.

Примітки

1. Smith W. Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology / W. Smith — 1849. — 1219 p.
   d:Track:Q559411d:Track:Q1210336
2. CONOR.Sl
   d:Track:Q16744133
3. Czech National Authority Database
   d:Track:Q13550863
4. Диоген Лаэртий/История философии. 2008. [Архівовано 8 квітня 2013 у Wayback Machine.](рос.)

Література

• Лосев А. Ф. Диоген Лаэрций — историк античной философии. (Серия «Из истории мировой культуры»). М.: Наука, 1981. — 192 стр. (рос.)
• Солопова Марина. Диоген Лаэртский [Архівовано 18 грудня 2010 у Wayback Machine.] // Энциклопедия «Кругосвет». 2001—2009 (рос.)
• Звонська, Л., Туренко В. (2024). Діоген Лаерцій, «Життя і думки славнозвісних філософів»: стратегія і засади українського перекладу. Sententiae, 43(1), 117–129. ()укр.

Посилання

• Диоген Лаэртский. О жизни, учениях и изречениях знаменитых философов [Архівовано 17 листопада 2011 у Wayback Machine.]. пер. М. Л. Гаспарова, 2-е изд., М., 1986 (переизд. 1995). (рос.)