Дорогой (рум.Dorohoi) — місто у повітіБотошані у Румунії, що має статус муніципію. Площа міста становить 60,39 км².
Географія
Місто Дорогой розташоване в північно-східній частині Румунії, біля кордонів з Україною та Молдовою, на півночі історичної області Молдова, на відстані[2] 392 км на північ від Бухареста, 30 км на північний захід від Ботошань, 126 км на північний захід від Ясс. В адміністративному відношенні входить до складу Ботошанського повіту і лежить на правому березі річки Жижія, яка є правою притокою річки Прут.
Дорогой вперше письмово згадується в 1407 році в договорі, укладеному між молдавським князем Олександром I Добрим і королем Польщі та Угорщини. У середні віки місто було великим ринком Північної Молдови, де торгували сільськогосподарською продукцією та дровами. Щороку 12 червня тут проводився великий ярмарок, куди з'їжджалися купці з сусідніх держав.
З 19 століття в місті жила велика єврейська громада. У 1900 році населення Дорогої становило 12 701 осіб, з яких більше половини були євреями (6 804 особи).
Колись Дорогой був центром Дорогійського повіту, але його деградували до муніципалітету, коли Радянський Союз окупував Бессарабію та Північну Буковину наприкінці червня 1940 року. 1 липня 1940 року частини румунської армії в Дорогої влаштували єврейські погроми. Ці військові дії проти євреїв не були схвалені румунським урядом. Коли змова проти євреїв була виявлена військовим командуванням, були надіслані війська, щоб припинити зловживання. У вересні 1941 року Дорогой було включено до Буковинського намісництва.
У 1947 році в місті залишилось 7600 євреїв. На сьогоднішній день практично всі вони емігрували до Ізраїлю.
Адміністративний устрій
Адміністративно місту підпорядковані такі села (дані про населення за 2002 рік):
Дорогой розташований на перехресті національних доріг 29B (Ботошані-Дорогой) і 29A (Сучава-Дорогой).
Економіка
У Дорогої було декілька великих промислових комплексів, які до 1989 року працювали переважно у скляній та порцеляновій промисловості, машинобудуванні, текстильній промисловості, харчовій промисловості.
Трохи ближче до східної межі міста, по дорозі до Броскеуці, туристи можуть знайти церкву Святого Миколая, будівлю, побудовану в останні п'ятнадцять років свого життя найвизначнішим володарем середньовічної Молдови Штефаном III в 1495 році.
Римо-католицький костел Святого Йосифа Трудника, який був побудований у 1905-1906 роках, знаходиться на вулиці Spiru Haret.
Галерея
Церква Святого Миколая
Церква 1495 року Святого Миколая
Будинок Костаке Енеску
Собор Успіння Пресвятої Богородиці
Собор Успіння Пресвятої Богородиці на задньому плані