Дарабань, Дарабані (рум. Darabani) — місто у повіті Ботошані в Румунії. Є найпівнічнішим містом Румунії.
Географія
Місто розташоване на правому березі річки Прут, неподалік від потрійного кордону між Румунією, Україною та Молдовою, на відстані[2] 418 км на північ від Бухареста, 49 км на північ від Ботошань, 136 км на північний захід від Ясс.
Клімат
Місто має помірно-континентальний клімат. Місцевий клімат визначається повітряними масами північно-західного морського походження, прохолодними та вологими навесні, жарко-тропічними влітку та полярно-холодними взимку. Середньорічна температура становить 8,4 °C, середня річна кількість опадів — 825 мм, середня кількість днів зі снігом — 37,7 на рік.
Історія
Вперше ці місця, на той час село за назвою «Кимбені», згадуються в документі 1546 року.
У 1725 році село Дарабані вперше було нанесене на карту. Тоді воно належало до Молдавського князівства.
Між 1834 і 1840 роками була побудована церква Святого Миколая.
У 1837 року господар Михайло Стурдза дозволив організувати тут ярмарок. 1841 року була організована перша в Молдавії державна школа. За угодою між власником земель та іудейською громадою, звабленою економічною вигодою від наявності ярмарку, сюди почалося переселення осіб іудейського віросповідання з усіх бессарабських земель, і до кінця XIX століття євреї становили значну частину місцевого населення.
У 1865 році запрацювала перша телеграфна пошта та введена перша брукована дорога. Лікарня була урочисто відкрита в 1895 року, а перша аптека в 1901 році, суд в 1912 року.
Публічна бібліотека відкрита 1924 року.
Дарабані отримало статус міста в 1968 році.
Адміністративний устрій
Адміністративно місту підпорядковані такі села (дані про населення за 2002 рік):
Економіка
Значна кількість населення занята в сільському господарстві. Також у місті працює італійська взуттєва фабрика.
Пункт пропуску
Перспективним в околиці міста Дарабань є будівництво мосту через річку Прут і пункту пропуску та з'єднання їх з автошляхом Н10 та Т 2610 з української сторони, сформувавши потік транспорту в напрямку до Хотина і далі на Кам'янець-Подільський.
Населення
За даними перепису населення 2002 року[3] у місті проживали 11 820 осіб.
У 2011 році тут проживало 9 893 особи, з них 9 433 румуни.
Національний склад населення міста:
| Національність
|
Кількість осіб
|
Відсоток
|
| румуни
|
11812
|
99,9%
|
| угорці
|
5
|
< 0,1%
|
| німці
|
2
|
< 0,1%
|
| українці
|
1
|
< 0,1%
|
Рідною мовою назвали:
| Мова
|
Кількість осіб
|
Відсоток
|
| румунська
|
11813
|
99,9%
|
| угорська
|
3
|
< 0,1%
|
| українська
|
2
|
< 0,1%
|
| німецька
|
2
|
< 0,1%
|
Склад населення міста за віросповіданням:
| Релігія
|
Кількість осіб
|
Відсоток
|
| православні
|
11033
|
93,3%
|
| адвентисти
|
514
|
4,3%
|
| п'ятдесятники
|
250
|
2,1%
|
| не релігійні
|
5
|
< 0,1%
|
| бретрени
|
3
|
< 0,1%
|
| греко-католики
|
2
|
< 0,1%
|
| римо-католики
|
1
|
< 0,1%
|
| баптисти
|
1
|
< 0,1%
|
| атеїсти
|
1
|
< 0,1%
|
| не вказали релігію
|
6
|
0,1%
|
Архітектура
- Православна церква Святого Миколая (рум. «Sfântul Nicolae»).
- Будівля міської бібліотеки, в центрі міста.
Світлини
Зовнішні посилання
Примітки
.JPG)
