Дорогичинський повіт Дорогичинський повіт Поліського воєводства (пол. Powiat drohicki ) — адміністративно-територіальна одиниця спершу в складі Поліського воєводства II Речі Посполитої , наприкінці — СРСР (Білоруська РСР ). Знаходився на півночі української етнічної території .
Утворений 12 грудня 1920 року після польської окупації західноукраїнських земель з гмін колишнього Кобринського повіту :
Імєнін (до 1928),Воловце ,Хомськ ,Дорогичин ,Брашевіче ,Осовце ,Одрижин ,Вороцевіче (до 1928),Янув ,Мотоль ,Дружиловіче (до 1928),Бердзєж .Повітове містечко — Дорогичин . Складався з 12 сільських ґмін і 2 містечок (Іванове і Мотоль ).
19 лютого 1921 . включений до новоутвореного Поліського воєводства .
1 жовтня 1922 р. вилучено державний маєток Тороканє з ґміни Імєнін Дорогичинського повіту і включено до ґміни Антополь Кобринського повіту .[ 1]
1 січня 1926 р. розпорядженням Міністра внутрішніх справ Польщі вилучено село Закалля з ґміни Дружиловіче і включено до ґміни Мотоль , колонію Дубово вилучено з ґміни Осовце і включено до ґміни Дорогичин , село Цибки вилучено з ґміни Імєнін та фільварок Хлівичі — з ґміни Воловель і включені до ґміни Брашевіче .[ 2]
Розпорядженням Ради Міністрів Польщі 19 березня 1928 р.[ 3] ґміну Дружиловіче , а належні до неї поселення включено:
Розпорядженням Міністра внутрішніх справ Польщі 23 березня 1928 р.[ 4]
Розпорядженням Міністра внутрішніх справ Польщі 25 вересня 1928 р.[ 5] ґміну Волавель , а належні попередньо до неї поселення вилучено з ґміни Брашевіче .
У 1931 році загальна площа повіту — 2351 км², населення — 97.000 осіб. У склад повіту входило 12 сільських гмін і 2 містечка.
Повіт включений до новоутвореної Пінської області 4 грудня 1939 р.[ 6] Дорогичинський та Івановський райони. Під час німецької окупації територія була включена до Кобринського ґебіту Генеральної округи Волинь-Поділля , тобто німці визнавали Пінщину українською етнічною територією.
.svg){kind=small}
