Доменіко Аркурі (італ. Domenico Arcuri, 10 липня 1963, Меліто-ді-Порто-Сальво) — італійський менеджер і урядовець. У березні 2020 року прем'єр-міністр Джузеппе Конте призначив його надзвичайним уповноваженим із запровадження санітарно-епідеміологічних заходів для стримування епідемії COVID-19, що є однією з найвпливовіших посад під час надзвичайної ситуації.[1] Аркурі обіймав посаду до березня 2021 року, коли його відправив у відставку прем'єр-міністр Маріо Драґі у зв'язку з підозрою в отриманні 77 мільйонів євро як комісії за купівлю захисних масок.[2]
Біографія
Доменіко Аркурі народився в Меліто-ді-Порто-Сальво поблизу Реджо-Калабрія у 1963 році. Після навчання у Військовій школі Нунціателла в Неаполі у 1986 році він закінчив економіку та комерцію у Вільному міжнародному університеті соціальних наук Гвідо Карлі в Римі з дисертацією під назвою «Економіка і соціальна прибутковість державних інвестицій на Півдні».[3]
Професійна кар'єра
Після закінчення університету Аркурі почав працювати в Інституті промислової реконструкції (IRI), де обіймав керівні посади в різних компаніях, що входять до групи, набувши особливого досвіду в галузі телекомунікацій, радіо і телебачення. У 1992 році він приєднався до «Pars», спільного підприємства «Arthur Andersen» і «General Electric Company», яке працювало в секторі високотехнологічного консалтингу, де він став генеральним директором лише через 2 роки.[4]
У 2004 році Аркурі став генеральним директором італійської філії «Deloitte» «Deloitte Consulting», яка активно працює в сфері бізнес-консалтингу; а в 2007 році він був призначений генеральним директором «Invitalia», державної компанії, яка зосереджена на розвитку виробничої системи, територіальної єдності та реіндустріалізації колишніх промислових зон.[5]
Пандемія COVID-19
18 березня 2020 року прем'єр-міністр Джузеппе Конте призначив Аркурі надзвичайним уповноваженим із запровадження та координації заходів щодо стримування та боротьби з надзвичайною епідеміологічною ситуацією, спричиненою COVID-19.[6] Аркурі де-факто замінив Анжело Борреллі, голову служби цивільного захисту, який займався цією надзвичайною ситуацією з січня 2020 року. Як уповноважений він також організував кампанію вакцинації, яка стартувала 27 грудня 2020 року.[7]
У березні 2021 року новий прем'єр-міністр Маріо Драґі замінив його на армійського генерала Франческо Паоло Фільюоло.[8]
Примітки
|
---|
| | | Хронологія |
|
---|
| Штами |
|
---|
| Вплив |
|
---|
| Події |
|
---|
| Установи |
Лікарні та готелі |
|
---|
| Організації |
|
---|
|
---|
| Особи |
Медичні працівники |
|
---|
| Науковці |
|
---|
| Посадові особи |
ВООЗ |
|
---|
| Країни |
- Дебора Біркс, Джером Адамс, Ентоні Фаучі (США)
- Ешлі Блумфілд (Нова Зеландія)
- Анжело Борреллі, Фабріціо Курчо, Доменіко Аркурі, Франческо Паоло Фільюоло (Італія)
- Харш Вардхан (Індія)
- Карла Віццотті (Аргентина)
- Лоуренс Вонг (Сінгапур)
- Грег Гант (Австралія)
- Метью Генкок, Кріс Вітті (Велика Британія)
- Торольфур Гуднасон, Альма Меллер, Відір Рейніссон (Ісландія)
- Яп ван Діссель (Нідерланди)
- Франсіско Дуке III (Філіппіни)
- Фахреттін Коджа (Туреччина)
- Лі Кецян (КНР)
- Віктор Костаке, Нелу Тетару, Влад Войкулеску (Румунія)
- Віктор Ляшко (Україна)
- Луїс Енріке Мандетта, Нелсон Тейш, Едуардо Пазуелло, Марсело Кейрога (Бразилія)
- Доні Монардо (Індонезія)
- Венцислав Мутафчийський (Болгарія)
- Звелі Мхізе (ПАР)
- Саїд Намакі (Іран)
- Нгуєн Тхань Лонг (В'єтнам)
- Ала Немеренко (Молдова)
- Нур Хішам Абдулла (Малайзія)
- Уго Лопес-Гатель Рамірес (Мексика)
- Даніель Салінас (Уругвай)
- Жером Саломон (Франція)
- Фернандо Сімон (Іспанія)
- Тереза Там (Канада)
- Андерс Тегнелл (Швеція)
- Граса Фрейташ, Енріке Гувея і Мелу (Португалія)
- Хамад Хасан (Ліван)
- Тоні Холохан (Ірландія)
- Сотіріс Ціодрас (Греція)
- Анутін Чарнвіракул (Таїланд)
- Чень Шичжун, Чуан Їньчін, Чан Шаньчуень (Тайвань)
- Чон Ин Кьон (Південна Корея)
- Лукаш Шумовський (Польща)
|
---|
|
---|
| Інші |
|
---|
| Померли |
|
---|
|
---|
| |
|