Ця стаття про колишній Довжанський район, який існував у 1938—2020 роках. Про сучасний Довжанський район, утворений 2020 року див.
Довжанський район .
Довжа́нський райо́н (до 2016 року Свердло́вський райо́н ) — колишній район України у південно-східній частині Луганської області з адміністративним центром у місті Довжанськ , який існував протягом 1923—2020 років і був ліквідований під час Адміністративно-територіальної реформи в Україні . Населення становило на 1 серпня 2013 року 11 943 особи. Площа району була 1132 км².року. З травня 2014 року до ліквідації району у 2020 році територія району знаходилася на тимчасово окупованій території України , що контролювалася Російською Федерацією та перебувала в адміністративному управлінні т. зв. «Луганської народної республіки» .
Найвища точка — могила Таловська — 335 м. Середньорічні температури: літня — +22ºС, зимова — −10ºС. Кількість опадів — 459—505 мм на рік.
Довжанський район розташовувався на південному сході Луганської області, у східній частині Донецького кряжу , у північно-східній степовій фізико-географічній зоні. Межував з Сорокинським районом на півночі, з Лутугинським районом на північному заході, з Антрацитівським районом на заході, на півдні та сході — з Ростовською областю Російської Федерації . Довжина державного кордону — 84 км.
Найвища точка — могила Таловська — 335 м.
У цілому у районі нараховується понад 50 видів корисних копалин .
З XIX століття тут започаткувалося промислове видобування вугілля . Наразі в районі працює декілька шахт , які добувають кам'яне вугілля марки «А» та збагачувальні фабрики , які переробляють рядове вугілля.
У надрах району є значні запаси пісковику , вапняку , глинистих сланців , різноманітної глини та суглинки .
У селах Дар'їно-Єрмаківка й Астахове наявні джерела мінеральної води .
Середньорічні температури: літня — +22ºС, зимова — −10ºС. Кількість опадів — 459—505 мм на рік.
Район має незначні водні ресурси . На його території розташовані 7 малих річок та 57 водойм , що розмістилися в річищах річок та балок .
Найбільші річки:
Загальна площа земель району становить 113,2 тис. га. Ґрунтовий покрив переважно кам'янистий, хрящуватий, рідше суглинистий, значна частина ґрунту зазнає ерозії .
На території району трапляються рослини, занесені до Червоної книги України [ 1]
громовик гранітний (Onosma graniticola ), причерноморський ендемік, Провальський степ ;дельфіній Сергія (Delphinium sergii ), Провалля , Королівські скелі , і яскраво-червоний (Delphinium puniceum ), Провальський степ;карагана скіфська (Caragana scythica ), Провальський степ;келерія Талієва (Koeleria talievii ), ендемік середньої течії Сіверського Дінця;ковила відмінна (Stipa anomala ), уральський вид, локалітет лише в Провальському степу, волосиста (Stipa capillata ), вузьколиста (Stipa tirsa ), дніпровська (Stipa borysthenica ), Залеського (Stipa zalesskii ), Лессінга (Stipa lessingiana ), найкрасивіша (Stipa pulcherrima ), пухнастолиста (Stipa dasyphylla ) й українська (Stipa ucrainica ) — численні популяції охороняються в Провальському степу;майкараган волзький (Calophaca wolgarica ), Провальський степ;пирій ковилолистий (Elytrigia stipifolia );півонія тонколиста (Paeonia tenuifolia ), Провальський степ;ранник донецький (Scrophularia donetzica ), Провальський степ;рябчик малий (Fritillaria meleagroides ) і руський (Fritillaria ruthenica ), Провальський степ;рястка Буше (Ornithogalum boucheanum ), околиці Провалля;сон чорніючий (Pulsatilla pratensis );тюльпан дібровний (Tulipa quercetorum ), байрачні ліси, змієлистий (Tulipa ophiophylla ), на відслоненнях, і Шренка (Tulipa schrenkii ), поодинокі екземпляри в Провальськім степу;цибуля лінійна (Allium lineare ), Королівські скелі, Провальський степ;шафран сітчастий (Crocus reticulatus ), звичайна рослина дібров.
Адміністративно-територіально район поділяється на 1 селищну раду та 6 сільських рад , які об'єднують 30 населених пунктів і підпорядковані Довжанській районній раді . Адміністративний центр — місто Довжанськ , яке є містом обласного значення та не входить до складу району[ 2]
До складу району входять:
Населення мешкає в 1 селищі міського типу (Криничне ), 26 селах і 3 селищах .
Розподіл населення за віком та статтю (2001)[ 3]
Стать
Всього
До 15 років
15-24
25-44
45-64
65-85
Понад 85
Чоловіки
6700
1229
1065
1989
1652
747
18
Жінки
7526
1250
1006
1951
1918
1312
89
Статево-вікова піраміда
Чоловіки
Вік
Жінки
18
85 +
89
42
80-84
120
104
75-79
288
297
70-74
454
304
65-69
450
461
60-64
616
231
55-59
323
412
50-54
476
548
45-49
503
633
40-44
644
504
35-39
487
415
30-34
419
437
25-29
401
530
20-24
490
535
15-20
516
539
10-14
573
404
5-9
376
286
0-4
301
перепису 2001 року населення району становило 14 227 осіб, з них 56,01 % зазначили рідною українську мову , 41,29 % — російську , а 2,7 % — іншу[ 4]
Етнічний склад населення району на 2001 рік був представлений наступним чином:
Етномовний склад сільських та міських рад району (рідна мова населення) за переписом 2001 року, %[ 6]
українська
російська
вірменська
молдовська
білоруська
Довжанський район
56,0
41,3
0,3
0,1
0,1
смт Криничне
77,2
21,0
0,1
0,2
0,2
Олександрівська сільрада
26,0
72,2
0,6
0,1
Дар'їно-Єрмаківська сільрада
55,2
42,9
1,2
Матвіївська сільрада
40,4
55,8
0,9
Медвежанська сільрада
78,2
14,9
0,3
0,1
0,1
Новоборовицька сільрада
75,9
23,7
0,1
0,1
0,2
Провальська сільрада
7,6
87,8
0,2
0,1
0,1
Загальна чисельність населення становить 11 981 осіб, в тому числі міське населення — 4 013 осіб, сільське населення — 7 968 осіб.[ 7]
Територією району проходить автошлях E50 М03
Провальський дуб На території району розташоване відділення Луганського природного заповідника загальнодержавного значення Провальський степ площею 587,5 га. Ще 5 об'єктів природно-заповідного фонду Луганської області загальною площею 776 га мають місцеве значення[ 8]
↑ (рос.) Организация охраны растений Луганской области, занесенных в Красную книгу Украины. Методические указания. — Луганск, 1992.↑ Адміністративно-територіальний устрій Свердловського району [Архівовано 19 червня 2014 у Wayback Machine .] на сайті Верховної Ради України ↑ Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Луганська область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком…2001] (укр.) . Державна служба статистики України . Архів оригіналу за 23 листопада 2020.↑ Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua . Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 1 травня 2014 .↑ Дністрянський М. С. Етнополітична географія України. Львів: Літопис, 2006. С.465.
↑ Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць. Луганська область . Архів оригіналу за 18 вересня 2016. Процитовано 17 березня 2022 .↑ станом на 1 квітня 2013 року . Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 5 жовтня 2013 .↑ Природно-заповідний фонд Луганської області [Архівовано 15 жовтня 2013 у Wayback Machine .] //О. А. Арапов, Т. В. Сова, В. Б. Фєрєнц. О. Ю. Іванченко. Довідник. — 2-е вид. доп. перер. — Луганськ: ВАТ «ЛОД». — 168 с.
Селищні ради: Сільські ради:
.svg){kind=small}
