Походив з родини митців. Син скульптора та різьбяра Джакомо П'яццетти. Народився в Венеції у 1683 році. Спочатку навчався у батька. З 1697 року поступив до майстерні Антоніо Молінарі. У 1705–1711 роках — у Джузеппе Креспі в Болоньї.
У 1711 Джованні Баттіста П'яццетта повернувся до Венеції (того ж року став членом гільдії художників Святого Луки), де продовжував працювати з невеликими перервами. У 1724 році одружується на Розі Мудзіолі.
У 1727 році стає членом академії мистецтв Болоньї. У 1750 році обраний директором венеційської Академії витончених мистецтв. Помер 1754 року у Венеції.
Творчість
Живопис П'яццетти вирізняється м'якими світлоповітряними ефектами, легкістю золотавої гами з приглушеними червоно-коричневими, зеленими і синьо-сірими відтінками.
У фресках (плафон капели Сан-Доменіко церкви Санті-Джованні е Паоло у Венеції, 1727 рік), вівтарних образах, монументальних жанрових композиціях («Юний прапороносець», бл. 1743 року, Картинна галерея, Дрезден) і станкових малюнках П'яццетти риси пізнього бароко й рококо поєднуються з характерними для венеційської школи XVIII століття сміливими життєвими спостереженнями, декоративна майстерність — з безпосередністю образів.
Високо авторитетний серед живописців свого часу, художник виховав плеяду талановитих учнів, вплинув на творчість Джованні Баттісти Тьєполо.
Джерела
George Knox (catalogo della mostra a cura di), Piazzetta: a tercentenary exhibition of drawings, prints, and books, National Gallery of Art, Washington 1983.
Hilliard T. Goldfarb, " Et toujours les dons majeurs de la collection Hornstein: trois œuvres majeures vénitiennes ", Revue M du musée des beaux-arts de Montréal, automne 2013, p. 15