Десанка Максимович

Десанка Максимович
Десанка Максимовић / Desanka Maksimović
Народилася	16 травня 1898(1898-05-16) Рабровиця
Померла	11 лютого 1993(1993-02-11) (94 роки) Белград
Громадянство	Сербія КСХС СФРЮ
Національність	сербка
Діяльність	поезія
Сфера роботи	літературна діяльність^d[1], поезія[1] і перекладацтво^[d][1]
Alma mater	факультет філософії Белградського університету^d, Valjevo Gymnasium^d і Белградський університет
Мова творів	сербська
Роки активності	з 1920
Членство	Сербська академія наук і мистецтв, Словенська академія наук та мистецтв і Спілка письменників Сербії
Нагороди	Dis prize^d (1968) премія Змая^d (1973) Золотий вінець (1988) Q121359105? (1984)
Десанка Максимович у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах

|Ukrcenter= |Примітки=

Де́санка Ма́ксимович (серб. Десанка Максимовић / Desanka Maksimović; *16 травня 1898, Рабровиця — 11 лютого 1993, Белград) — сербська поетка, професор літератури та академік Сербської академії наук та мистецтв.

Біографія

Народилася 16 травня 1898 року в Рабровиці, неподалік Валева. Була першою дитиною в сім'ї Михайла та Драґіни, батько був учителем. Невдовзі сім'я переїхала до Бранковини, де Десанка провела своє дитинство. Навчалася у гімназії міста Валева та Белградському університеті (філософський факультет).

У серпні 1933 вийшла заміж за Сергія Сластикова, втім вони не мали дітей.

Десанка була професором сербської мови з 1923 по 1953 рр. у різних навчальних закладах. Спершу вона вчителювала в обреновацькій гімназії, пізніше — у Третій жіночій гімназії в Белграді. Згодом її перевели до вчительської школи в Дубровнику, де вона провела один рік. Після цього вона працювала у Першій жіночій гімназії в Белграді. Однією з її студенток була Міра Алечкович, яка також стала поеткою, а також близькою подругою Десанки Максимович.

Вона мандрувала Югославією, подружилася з такими поетами як Мілош Црнянський, Іво Андрич, Ґустав Крклес, Ісідора Секулич та Бранко Чопич.

Визнання

Пам'ятник Десанці Максимович у Валеві

17 грудня 1959 року Десанку було обрано асоційованим членом Сербської академії наук та мистецтв, а 16 грудня 1965 — дійсним членом.

Десанка здобула кілька літературних нагород, як-от Премію Вука, Премію Неґоша (1984) та Премію AVNOJ. Їй присвоєно звання почесної громадянки Валева.

1985 року початкову школу в Бранковині, де Десанка почала здобувати освіту і де вчителював її батько, реконструйовано, а згодом надано ім'я письменниці.

Десанці встановили прижиттєвий пам'ятник у Валєві, хоча вона була проти того.

Смерть

Померла 11 лютого 1993 року в Белграді на 95 році життя. Її поховано у Бранковині.

Після смерті письменниці засновано Фундацію Десанки Максимович, яка вручає літературну премію імені письменниці.

Творчість

У своїй поезії торкається тем любові та патріотизму. Одними з найкращих її творів є «Предосећање», «Стрепња», «Пролећна песма», «Опомена», «На бури», «Тражим помиловање», «Покошена ливада» та ін.

Коли Десанка дізналася про розстріл дітей у краґуєвацькій школі, вчинений німецькими солдатами, то написала поему «Крвава Бајка» (Кривава казка), в якій ідеться про насилля з боку німецьких вояків у часи Другої світової війни. Поему вперше опублікувала лише після закінчення війни.

Переклади українською мовою

• Максимович Д. Лірика. / Перекл. з серб.-хорв.; Упоряд., передм. Р. Лубківського; За редакцією Д. Павличка.— К.: Дніпро, 1985.— 237 с. (Перлини світової лірики). [Архівовано 25 вересня 2015 у Wayback Machine.]
• «Якщо вірити моїй бабусі» [Архівовано 28 січня 2016 у Wayback Machine.] // Переклад з сербохорватської Людмили Петік.
• «Цар іграшок» [Архівовано 28 січня 2016 у Wayback Machine.] // Переклад з сербохорватської Людмили Петік.
• «Таємниця старого гнома» [Архівовано 28 січня 2016 у Wayback Machine.] // Переклад з сербохорватської Людмили Петік.
• «Світ на дні озера» [Архівовано 28 січня 2016 у Wayback Machine.] // Переклад з сербохорватської Людмили Петік.
• «Перстень на морскому дні» [Архівовано 28 січня 2016 у Wayback Machine.] // Переклад з сербохорватської Людмили Петік.
• «Мале Страховисько» [Архівовано 28 січня 2016 у Wayback Machine.] // Переклад з сербохорватської Людмили Петік.
• «Казка про лебедя» [Архівовано 28 січня 2016 у Wayback Machine.] // Переклад з сербохорватської Людмили Петік.
• «Ведмежа Жучко у цирку» [Архівовано 28 січня 2016 у Wayback Machine.] // Переклад з сербохорватської Людмили Петік.
• «Пригода у зоопарку» [Архівовано 28 січня 2016 у Wayback Machine.] // Переклад з сербохорватської Людмили Петік.

Примітки

1. Чеська національна авторитетна база даних
   d:Track:Q13550863
2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563

Посилання

• І. Розова. Максимович, Десанка // Зарубіжні письменники: енциклопедичний довідник. У 2 т. Т.2: Л-Я / ред. Н. Михальська. — Тернопіль: «Навчальна книга-Богдан», 2006. — С. 95-97
• Максимович Десанка // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 30-31.
• Десанка Максимович. «Цар іграшок» [Архівовано 28 серпня 2011 у Wayback Machine.]
• Твори Десанки Максимович в бібліотеці TOU