Дворя́дник (Diplotaxis)[1] — рід квіткових рослин родини капустяних, що нараховує 32-34 види. Його представники походять з теплих районів Європи, Середземномор'я, Макаронезії, Західної Азії. Переважна більшість цих рослин господарського значення не має.
Назва
Українська назва роду є дослівним перекладом з латинськоїDiplotaxis. Латинську назву роду надав його першовідкривач Огюстен Пірам Декандоль, вона відображає характерну ознаку цих рослин — розташування насінин у плоді в два ряди.
Опис
Дворядник тонколистий, що оселився у щілині кам'яної стіни
Коренева система стрижневого типу. Стебла прямостоячі або висхідні, голі або слабко запушені. Листки двох типів: великі зібрані в прикореневу розетку, маленькі вкривають нижню половину стебла. Їх форма майже однакова у всіх видів — оберненояйцеподібна у розеткових листків, ланцетна у стеблових. Всі листки пірчастолопатеві з більш-менш виразними вирізами по краю, іноді майже пірчастороздільні.
Суцвіття — негусті китиці, що складаються зазвичай з 5-20 актиноморфних квіток. Чашолистків чотири, пелюсток чотири, тичинок шість, маточка одна. Квітки у всіх видів жовті, виняток становить Diplotaxis acris з пелюстками фіалкового кольору та Diplotaxis erucoides з білими квітками. Плід — довгастий, вузький, голий стручок з коротким носиком. Насінини дрібні, в стручку розташовані в два ряди.
Розеткові листки дворядника тонколистого
Суцвіття Diplotaxis catholica
Суцвіття Diplotaxis erucoides
Насіння дворядника тонколистого
Екологія та поширення
Рослини світло- і теплолюбні, посухостійкі. Віддають перевагу легким ґрунтам, досить часто зростають на піщаних і кам'янистих. Запилюються комахами, можливе самозапилення. Насіння вивільняється за рахунок розтріскування стручків та подальшого розгойдування плодів при поштовхах, поривах вітру (автохорія).
Деякі види, як от дворядники муровий, прутяний і тонколистий, ще кілька століть тому поширилися у помірно теплих районах Центральної та Східної Європи, а згодом, і по всьому світу, перетворившись на бур'яни. Diplotaxis siettiana є вузьким ендеміком острова Альборан, де зростав на невеличкій ділянці навколо літовища. Природну популяцію цього виду було винищено в 1974 році, але відновлено штучним насадженням рослин у 1999 році.
На території України зростають 4 види: дворядники тонколистий, муровий, прутяний і міловий.
Застосування
Переважна більшість дворядників господарського значення не мають, втім у культурі набув поширення дворядник тонколистий. Ще в часи Стародавнього Риму його використовували в кулінарії як салатну зелень. Наявність у листках цієї рослини глікозидів зумовлює приємний запах гірчичної олії та дещо гострий смак, який нагадує смак руколи.
