PROFILBARU.COM

Леонід Кіндратович Гребень
Леонід Кіндратович Гребень
Народився	5 (17) серпня 1888; Кринки, сучасна Берестейська область
Помер	10 липня 1980 (91 рік)
Діяльність	педагог
Alma mater	Московська сільськогосподарська академія імені К. А. Тимірязєва
Заклад	Омський державний аграрний університет імені П. А. Столипіна
Науковий ступінь	академік АН УРСР
Відомі учні	Польська Парасковія Іванівна
Партія	КПРС
Нагороди	; ;

У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Гребень.

Гребень Леонід Кіндратович (нар. 5 (17) серпня 1888(18880817), село Кринки, тепер Кам'янецький район, Брестська область, Білорусь — 10 липня 1980) — український радянський вчений у галузі тваринництва, професор — 1930, доктор сільськогосподарських наук — 1936. Герой Соціалістичної Праці (17.08.1968), академік АН УРСР (з 1948), дійсний член ВАСГНІЛ (з 1948).

Життєпис

У 1913 році закінчив Віленське піхотне училище.

У 1924 році закінчив Московську сільськогосподарську академію ім. К. А. Тімірязєва. Учень академіка М. Ф. Іванова.

У 1925–1930 роках працював науковим працівником та асистентом у Асканії-Новій — на зоотехнічній і племінній дослідній станції «Чаплі». Цього часу вийшла друком його стаття «Вівчарство в Асканії-Нова», у якій здійснив аналіз сторічної історії місцевого вівчарства.

У 1934–1940 роках займав посади заступника директора з наукової роботи і завідувача лабораторії вівчарства Всесоюзного науково-дослідного інституту акліматизації і гібридизації «Асканія-Нова». Член ВКП(б) з 1936 року.

Під час німецько-радянської війни організував евакуацію тварин на Північний Кавказ. 1944 року повернувся, продовжував науково-дослідницьку роботу в «Асканії-Новій».

У 1949—1950 роках очолював відділ тваринництва в Інституті зоології АН УРСР (Київ).^[1]

З 1953 року — науковий співробітник Українського НДІ тваринництва степових районів імені академіка М. Ф. Іванова «Асканія-Нова». Вивів українську степову рябу породу свиней.

Наукові праці — до 250 книг, монографій, статей з питань розведення й виведення нових порід сільськогосподарських тварин, зокрема, щодо свинарства. Як педагог підготував понад 50 докторів та кандидатів наук.

Помер 10 липня 1980 року.

Нагороди

Герой Соціалістичної Праці (17.08.1968)
три ордени Леніна (22.03.1936, 27.10.1949, 17.08.1968)
два ордени Трудового Червоного Прапора (23.01.1948, 1.09.1958)
орден «Знак Пошани» (22.03.1966)
дві Почесні грамоти Президії Верховної Ради Української РСР (19.05.1965, 23.08.1973)
заслужений діяч науки Української РСР (18.08.1970)

Примітки

↑ Історія Національної академії наук України. 1946—1950 : Частина 2. Додатки [Архівовано 16 травня 2021 у Wayback Machine.] / НАН України. Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т архівознавства, Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського; Ред. кол.: О. С. Онищенко (голов. ред.) та ін.; Упоряд.: Л. М. Яременко, С. В. Старовойт, О. М. Березовський, В. А. Кучмаренко. — К.: НБУВ, 2008. — 716 c.