PROFILBARU.COM

Гранати
Гранати
Абревіатура	Grt
Ідентифікація
Колір	червоний
Сингонія	кубічна сингонія
Твердість	6,5—7,5
Колір риси	білий
Густина	3,51—4,25
Інші характеристики
Названо на честь	P. granatum
	Гранати у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Гранат.

Грана́ти, однина гранат (лат. granatum, буквально — «зернисте»; назва зумовлена тим, що мінерал трапляється у вигляді червоних зерен)^[2] — група мінералів ортосилікату острівної структури.

Опис мінералу

Загальна формула А₃²⁺В₂³⁺(SiO₄)₃, де А₃²⁺ — Mg, Fe, Са, Mn; В₂³⁺ — Al, Fe, Cr, V, Mn, Ti⁴⁺, Zr⁴⁺ і інш.

Самоцвіти, напівдорогоцінне каміння. Включає 15 ізоструктурних мінералів, які за хімічним складом поділяються на 6 мінеральних видів: альмандин-піроп, альмандин-спесартин, спесартин-гросуляр, гросуляр-андрадит, уваровіт-гросуляр і шорломіт. Сингонія кубічна. Густина 3,51—4,25. Твердість 6,5—7,5. Колір — від безбарвного до чорного. В Україні присутній на Закарпатті та в межах Українського щита.

Гранати здавна відомі на території України. Основний метод збагачення — гравітаційний і флотація. В українській науковій літературі вперше описано в лекції «Про камені та геми» Ф.Прокоповича, яка читалася в Києво-Могилянській академії у 1705—1709 рр.

Світове виробництво гранатових концентратів зосереджено у США, Австралії та Індії і становить біля 300 тис. т. на рік. У США гранати видобувають при їх вмісті у руді бл. 8 %. В Україні є значно багатші родовища гранатів за вмістом корисного компоненту, наприклад, Іванівське родовище граніту (Поділля), у гранітному відсіві якого міститься до 27 % гранатів, запаси руди складають понад 25 млн т.

Різновиди

Розрізняють:

гранат бериліїстий (відміна спесартину, яка містить до 0,39 % ВеО);
гранат білий (1. — те саме, що гросуляр; 2. — лейцит); гранат благородний (прозорі відміни альмандину та піропу);
гранат бобровський (демантоїд);
гранат богемський (торговельна назва піропу з Чехії);
гранат ванадіїстий (відміна гросуляру, яка містить до 4,5 % V₂O₃);
гранат вапнисто-глиноземистий (гранат кальціїсто-алюмініїстий);
гранат вапнисто-залізистий (гранат кальціїсто-залізистий);
гранат вапнисто-хромистий (гранат кальціїсто-хромистий);
гранат везувійський (застаріла назва лейциту);
гранат глиноземистий (гранат, який містить глинозем: гросуляр, піроп, альмандин, спесартин);
гранатжад (гросуляр);
гранат залізисто-алюмініїстий (альмандин);
гранат залізисто-глиноземистий (альмандин);
гранат залізний (гранат, до складу якого входить Fe₂O₃: кохарит, скіагіт, кальдерит, андрадит, меланіт);
гранат звичайний (андрадит);
гранат зелений (уваровіт);
гранат ітріїстий (відміна гранату, яка містить до 1,5—3 % оксидів рідкісних земель ітрієвої групи; рідкісний);
гранат кальціїстий (1. гросуляр; 2. — андрадит);
гранат кальціїсто-алюмініїстий (застаріла назва гросуляру та гесотиту);
гранат кальціїсто-залізистий (застаріла назва андрадиту);
гранат кальціїсто-хромистий (застаріла назва уваровіту);
гранат колінський (альмандин із Коліна, Чехія);
гранат лужний (загальна зайва назва для мінералів групи содаліту);
гранат магнезіально-глиноземистий (піроп);
гранат магнезіо-алюмінієвий (піроп);
гранат магнезіо-фероалюмінієвий (піроп);
гранат магніїсто-алюмініїстий (піроп);
гранат магніїсто-глиноземистий (піроп);
гранат марганцевистий (спесартин);
гранат марганцевисто-алюмініїстий (спесартин);
гранат м'ясо-червоний (гесоніт);
гранат олов'яний (застаріла назва каситериту);
гранат сибірський (альмандин);
гранат сирійський (торговельна назва альмандину, привезеного з Сирії);
гранат скан-діїстий (відміна гранату, яка містить до 0,2 % Sc₂O₃);
гранат смоляний (відміна андрадиту смоляно-чорного кольору);
гранат східний (торговельна назва альмандину, привезеного зі Сходу);
гранат тетраедричний (помилкова назва гельвіну);
гранат титановий (відміна андрадиту, яка містить до 17,3 % ТіО₂);
гранат хромистий (відміна гранату з Нижньотагільського дунітового масиву, яка містить від 8,80 до 12,29 % Cr₂O₃);
гранат чорний (загальна назва андрадиту, меланіту, нігрину, шорломіту).

Найпоширеніші алюмінієві та кальцієві гранати.

Використання

Гранат відомий і як дорогоцінний камінь, і як абразивна сировина, що використовується в промисловості. Світове виробництво гранатових концентратів — близько 300 тис. тонн в рік. Воно зосереджене в США, Австралії, частково, в Індії. Потреба в гранаті західноєвропейських країн становить понад 30 тис. тонн в рік.

У літературі

У романі української письменниці Наталії Гурницької «Мелодія кави у тональності кардамону» (третя частина, 6 розділ) згадується про подаровані головній героїні прикраси, оздоблені гранатами: «Він поклав їй на долоню золоті з гранатами кульчики, перстень та медальйон із ланцюжком».

Галерея

Див. також

Примітки

↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
d:Track:Q912887 d:Track:Q3314880 d:Track:Q59767631 d:Track:Q110360213
↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с.

Література

Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
Лазаренко Є. К., Винар О. М. Гранати // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
Гранати // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.