Горст Карганіко

Горст Карганіко
нім. Horst Carganico
Народився	27 вересня 1917(1917-09-27) Бреслау, Сілезія, Королівство Пруссія, Німецька імперія
Помер	27 травня 1944(1944-05-27)[1] (26 років) Шеврі-Коссіньї
Країна	Німецький Райх
Діяльність	військовослужбовець
Учасник	Друга світова війна
Військове звання	Major^d
Батько	Віктор Карганіко
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» з Празьким градом Золотий німецький хрест Нагрудний знак пілота
Медіафайли у Вікісховищі

Горст Карганіко (нім. Horst Carganico; 27 вересня 1917, Бреслау, Німецька імперія — 27 травня 1944, Шеврі-Коссіньї, Франція) — німецький льотчик-ас винищувальної авіації, майор люфтваффе. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Біографія

Закінчив льотну школу в Берліні-Йоганішталі і був призначений офіцером з технічного забезпечення 2-ї групи 33-ї винищувальної ескадри. З 8 березня 1940 року — ад'ютант командира 2-ї групи 77-ї винищувальної ескадри майора Гаррі фон Бюлова-Боткампа. Першу перемогу здобув 15 червня 1940 року, збивши британський торпедоносець «Б'юфорт». 30 листопада 1940 року здобув 5-у перемогу, збивши британський «Бленгайм». З лютого 1941 року — командир 1-ї ескадрильї 1-ї групи 77-ї винищувальної ескадри. В травні 1941 року ескадрилья перекинута на північ Норвегії і в червні включена у винищувальну групу «Кіркенес» (з вересня 1941 року — винищувальна група спеціального призначення). 29 червня 1941 року здійснив перший бойовий виліт на Східному фронті і протягом трьох тижнів боїв здобув 7 перемог. З вересня 1941 року його група прикривала наступ 20-ї гірської армії на Мурманськ та Полярний. 25 січня 1942 року ескадрилья Карганіко була перейменована на 1-у, а 16 березня 1942 року — на 6-у ескадрилью 5-ї винищувальної ескадри. З квітня 1942 року — командир 2-ї групи 5-ї винищувальної ескадри. 12 серпня 1942 року був підбитий у бою і здійснив вимушену посадку в районі Мотовської затоки, але зміг перейти лінію фронту. В листопаді 1943 року його група був перекинута в Псков. З 26 березня 1944 року — командир 1-ї групи 5-ї винищувальної ескадри, розквартированої у Франції. 27 травня 1944 року його літак був пошкоджений у бою. Карганіко спробував посадити машину, але зачепив за дроти лінії електропередачі, літак врізався в землю і вибухнув.

Всього за час бойових дій вчинив приблизно 600 бойових вильотів і збив 60 літаків.

Звання

• Фанен-юнкер (1937)
• Лейтенант (1938)
• Оберлейтенант (1940)
• Гауптман (1942)
• Майор (1 травня 1944)

Нагороди

• Нагрудний знак підводника (1938)
• Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» із застібкою «Празький град»
• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Авіаційна планка винищувача в золоті з підвіскою
• Лицарський хрест Залізного хреста (25 вересня 1941) — за 27 перемог.
• Німецький хрест в золоті (18 травня 1942)

Література

• Залесский К. А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. — М.: Яуза-Пресс, 2005. ISBN 5699137688
• Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
• OBERMAIER, E., Die Ritterkreuzträger der Luftwaffe, Hoffmann, 1989.
• Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002

Примітки

1. TracesOfWar
   d:Track:Q98839586