Гмирьов Олексій Михайлович

Гмирьов Олексій Михайлович
Народився	17 (29) березня 1887 Смоленськ, Російська імперія
Помер	11 (24) вересня 1911 (24 роки) Херсон, Російська імперія
Країна	Російська імперія
Діяльність	поет, письменник
Заклад	Миколаївський суднобудівний завод
Учасник	Революція 1905—1907 в Україні

Олексі́й Миха́йлович Гмирьо́в (Гмирєв; 29 березня 1887, Смоленськ — 24 вересня 1911, Херсон) — революціонер і поет.

Життєпис

Народився в родині залізничників, рано осиротів, переїхав в Україну, з 15-річного віку працював на Миколаївському суднобудівному заводі.

1902 року познайомився із Іваном Чигриним, став відвідувати марксистські гуртки. З 1903 брав участь у робітничому русі, входив до Миколаївської організації РСДРП.

Брав участь у революційних подіях 1905—1907 років на Миколаївщині. Майже вся його юність пройшла у в'язниці — кілька разів його арештовували, 1908 засуджений на 6 років каторги — везли на заслання в село Рокули Архангельської губернії, по дорозі вернули через захворювання. Восени 1911 року він помер у херсонській каторжній тюрмі від сухот.

В ув'язненні писав вірші — вперше опубліковані після його смерті, у 1912-13 — «Правда», «Невская звезда». У 1926 році вийшла друком книга «За решеткой».

Вірші Гмирьова присвячені переважно революційній тематиці — «Набат», «Заклик», «Буря», «Ув'язнена», використовувались у революційно-пропагандистській роботі, є глибоко ліричні пейзажні поезії — «У вересні», «На озері», «Хмари».

Пам'ять

Погруддя в Миколаєві.

• Ім'ям Олексія Гмирьова за радянських часів були названі вулиці у Миколаєві та Херсоні, побудований на Чорноморському суднобудівному заводі сухогруз-морозильний траулер, пойменована Миколаївська обласна наукова бібліотека.
• 1968 року в Миколаєві йому встановлено пам'ятник на вулиці Нікольській, у сквері його імені — бронзове погруддя на високому гранітному п'єдесталі. Скульптор Олег Здиховський, архітектор Є. П. Теляшова^[1].
• Ще один пам'ятник був встановлений на вулиці Індустріальній в Миколаєві.
• На будинку, де мешкав у 1903—1905 роках в Миколаєві Олексій Гмирьов, за адресою вулиця Сидорчука, № 4, була встановлена меморіальна дошка.

У 2016 році в рамках декомунізації сквер імені О. М. Гмирьова був перейменований на Університетський сквер, вулиця Гмирьова — перейменована на вулицю В'ячеслава Чорновола, обидва пам'ятники і меморіальну дошку Миколаївська обласна державна адміністрація розпорядилася демонтувати.^[2]

Примітки

1. П. М. Калугин. Николаев. Памятник Гмыреву А. М. сквер им. Гмырева. // Памятники российским деятелям истории и культуры в Украине. Каталог-справочник. — Киев : Журнал «Радуга», 2008. — С. 106. — ISBN 978-966-8325-87-8. (рос.)
2. Миколаївська обласна державна адміністрація. Розпорядження від 21.05.2016 р. N 197-р «Про перейменування об'єктів топоніміки та демонтаж пам'ятників та пам'ятних знаків». Архів оригіналу за 18 березня 2017. Процитовано 17 березня 2017.

Література

• П. М. Виборний. Гмирєв Олексій Михайлович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1979. — Т. 3 : Гердан — Електрографія. — 551, [1] с., [26] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с.;
• І. Т. Купріянов. Гмирьов Олексій Михайлович // Українська літературна енциклопедія : В 5 т. / редкол.: І. О. Дзеверін (відповід. ред.) та ін. — К. : Голов. ред. УРЕ ім. М. П. Бажана, 1988. — Т. 1 : А—Г. , С. 432;
• Я. Ю. Голобородько. Гмирьов Олексій Михайлович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 5 : Вод — Гн. — 728 с. — ISBN 966-02-3355-8.

Посилання

• Херсонська обласна бібліотека [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
• До 125-річчя [Архівовано 24 березня 2014 у Wayback Machine.]