Герб Ха́ркова затверджений 14 вересня1995 року рішенням Харківської міської ради.
Опис герба
Герб являє собою геральдичний щитфранцузької форми (чотирикутний, загострений до низу). На зеленому полі щита зображені перехрещені ріг достатку (наповнений плодами та заквітчаний) і кадуцей (золотий жезл зі срібними крилами), оповитий зміями срібного кольору.
Пропорції герба: висота до ширини 8:7, заокруглені частини герба являють собою 1/4 кола з радіусом окружності, рівною 1/8 висоти герба. Кадуцей та ріг достатку розміщуються на діагоналях умовного прямокутника геральдичного щита, перехрещуючись у його центрі. Схрещені по діагоналі (андріївським хрестом) ріг достатку та кадуцей утворюють ініціал назви міста.
Значення символіки
Зелений колір у геральдиці символізує надію, радість, достаток. Ріг достатку символізує природні багатства. Кадуцей — незмінний атрибут бога Меркурія, який в епоху античності вважався заступником торговців, мандрівників, парламентерів. Змії, що оповили кадуцей, символізують мудрість.
Історія
Гербом Харкова в перший період його історії як полкового міста-фортеці (1654—1765) вважається чорне зображення натягнутого лука із стрілою на золотому полі картуша, згадане в «Хроногеографическом описании города Харькова» Максима Горленского (1767 год): «Місто Харків здавна носить у гербі натягнутий лук зі стрілою». Зустрічається опис герба й з іншою колірною гамою: «На зеленому полі щита — жовтий лук. Тятива туго напнута, стріла готова поцілити у ворога»[2]. Можливо герб Харкова походить від герба Дорошенків[джерело?].
Поштова марка України до 350-річчя Харкова із зображенням герба міста, Благовіщенського собору, Держпрому та Успенського собору. 2004
Він являє собою чотирикутний геральдичний щит, загострений знизу, подібна форма також називається французькою. На зеленому тлі щита зображені перехрещені ріг достатку і золотий кадуцей зі срібними крилами (символ бога торгівлі Меркурія), оповитий зміями срібного кольору.
Указом Олександра II від 5 липня1878 року герб губернії, як такий, що не відповідає геральдичним нормам (критику викликало, зокрема, зображення кадуцея), був замінений новим варіантом, складеним бароном Бернгардом Кене. Він зображував на срібному щиті чорну відірвану кінську голову із червленими очима та язиком, що означає кінські заводи губернії; у червленій главі щита — золота із шістьма променями зірка, що символізує університет між двома візантійськимимонетами, що означають торгівлю й багатство. Щит був оточений золотими дубовими листками, з'єднаними андріївською стрічкою та увінчаний імператорською короною. У верхній частині гербів повітових міст губернії, однак, як і раніше, поміщалося зображення рогу достатку та кадуцея.
Новий герб викликав протести містян, і 21 травня1887 року за клопотанням Харківського дворянства місту було повернено катерининський, що зберіг, однак, обрамлення нового герба — корона й дубові листи з Андріївською стрічкою. Він проіснував до проголошення Радянської влади.
26 грудня1968 року VIII сесією Харківської міської ради депутатів XI скликання був затверджений радянський герб міста, укладений заслуженим художником УРСР професором Євгеном Єгоровим. На білому полі (символ миру) було зображено золоте колосся, символ достатку й урожайності полів Слобожанщини, на тлі золотих орбіт електронів, що символізують науку міста, у якому вперше було розщеплено атомне ядро. У верхній частині щита був поміщений червоно-блакитний прапорУРСР, поверх якого розташовані зображення зубчастого колеса — символ індустрії — і назва міста російською мовою. У народі цей герб отримав прізвисько Опромінений колос.
14 вересня1995 сесією Харківської міської ради народних депутатів за останні два сторіччя втретє був прийнятий герб із зображенням кадуцея та рогу достатку як найтрадиційніший в історії міста, що був розроблений заслуженим діячем мистецтв України Дуденко Світланою Іванівною.
.svg)
