Історія Золочева свідчить, що він був приватним містом.
Наразі відомо шість геральдичних символів Золочева, які використовувались в той чи інший історичний період міста.
Перша письмова згадка про Золочів датується 1427 роком і пов'язана з судовим процесом за двір у Золочеві. 1441 року Золочів стає власністю Сінинських. З тих часів Золочів знаний як приватне місто. Власниками міста були Щечони, Гурки, Собєські. За Гурків у 1523 році місто отримує Магдебурзьке право.
У XVI-XVII ст. місто славилось розвиненим ремеслом та торгівлею. Найбільшого розквіту місто досягло у XVII ст. за Собєських. В цей час в місті було збудовано парафіяльний костел (нині Воскресенська церква), засновано Василіянський монастир. Активне життя проводила в той час вірменська громада міста. Серед найстаріших будівель цього періоду — церква св. Миколая з елементами оборонної архітектури.
Перший герб періоду Речі Посполитої
Перші відомі власники Золочева — Щечони, хронологічна згадка про яких сягає 1398 р. Щечони — давній українсько-литовський рід. Герб Щечонів — «Сверчек»
Другий герб періоду Речі Посполитої
З 1441 р. Золочів належить Сінинським, гербовий знак яких — «Дембно» з традиційно польськими та білоруськими червоно-білими барвами. 15 березня 1523 р. надане магдебурзьке право.
Третій герб періоду Речі Посполитої
У 1532 р. місто переходить до Гурків — гербовий знак «Лодзія», що прийшов через Рим і Чехію з Греції.
