PROFILBARU.COM

Герберт Швайгер
Герберт Швайгер
нім. Herbert Schweiger
Народився	22 лютого 1924; Шпіталь-ам-Земмерінг, Брук-Мюрццушлаг, Штирія
Помер	5 липня 2011 (87 років); Нойберг-ан-дер-Мюрц, Брук-Мюрццушлаг, Штирія, Австрія
Країна	Австрія
Діяльність	автор, журналіст
Знання мов	німецька
Членство	СС
Партія	Австрійська Партія Свободи
Нагороди
	Нагрудний знак «За поранення» в чорному
	; ; ;

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Швайгер.

Герберт Швайгер (нім. Herbert Schweiger; 22 лютого 1924, Шпіталь-ам-Земмерінг, Штирія — 5 липня 2011, Нойберг-ам-дер-Мюрц, Штирія) — австрійський журналіст німецького походження, один із найвідоміших ультраправих публіцистів. Учасник Другої світової війни, унтерштурмфюрер СС.

Австрійська газета Die Presse назвала Швайгера «сірим кардиналом німецько-австрійської неонацистської сцени».^[2]

Біографія

Народився в сім'ї етнічних німців. Був активним членом Гітлер'югенду.

В квітні 1941 року 17-річний Герберт вступив добровольцем у війська СС. В липні 1941 року після навчання був переведений у «Лейбштандарт», учасник боїв на Східному фронті. Отримав декілька поранень. Проходив навчання в юнкерському училищі СС у Брауншвейзі, отримав звання унтерштурмфюрера. В кінці війни потрапив у американський полон.

Після війни Швайгер був учасником і співзасновником численних ультраправих організацій. В 1980 році на президентських виборах палко підтримав кандидатуру націоналіста Норберта Бургера з Націонал-демократичної партії, забороненої в 1988 за нацистську ідеологію (Швайгер був засновником штирійського відділення партії).

Заперечення Голокосту

Швайгер тісно співпрацював із письменником-ревізіоністом Голокосту Гердом Госніком, виступив співавтором іспанського видання книг Госніка «Виправдання Гітлера» і «33 свідки, які свідчать проти брехні газових камер». Книги заборонені в Німеччині.

Притягнення до відповідальності

До 1997 року Швайгер був затриманий поліцією 4 рази. В 1990 році за неонацистську діяльність засуджений окружним судом Граца до 3-х місяців умовного позбавлення волі з 9-місчним випробувальним термном. Під час судового засідання назвав Аушвіц «пам'ятником брехні». Через рік після публікації книги «Еволюція і знання — реорганізація політики» (1995) Швайгера заарештували і в 1997 році за неонацистську діяльність суд Леобена засудив його до 16 місяців умовного позбавлення волі, з них 4 місяці обов'язкового тюремного ув'язнення.

17 червня 2009 року засуджений земельним судом Клагенфурта за неонацистську діяльність до 2-х років позбавлення волі.^[3]

21 квітня 2010 року засуджений земельним судом Граца за неонацистську діяльність до 21 місяця умовного позбавлення волі, з них 7 місяців обов'язкового тюремного ув'язнення.^[4]

Нагороди

За роки служби отримав наступні нагороди^[5]:

Залізний хрест 2-го класу
Штурмовий піхотний знак в сріблі
Нагрудний знак «За поранення» в чорному
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Кримський щит
Німецький кінний знак в бронзі
Германська руна «За успішність»

Див. також

Список ревізіоністів Голокосту

Бібліографія

Mythos Waffen-SS. Militärische Leistung und weltanschauliches Fundament einer europäischen Elitetruppe. Winkelried-Verlag, Dresden 2007, ISBN 978-3-938392-59-1.
Deutschlands neue Idee. Nationales Manifest für Deutschland & Europa. Volk in Bewegung Verlag und Medien, Aalen 2004, ISBN 3-00-013777-7.
Evolution und Wissen. Neuordnung der Politik. Grundsätze einer nationalen Weltanschauung und Politik. Arbeitsgemeinschaft f. Philosophie, Geschichte u. Politik. Augsburg 1995.
Geld und Weltpolitik. Huttenbriefe für Volkstum, Kultur, Wahrheit und Recht. Jg. 2. 1984, Folge 1–4. Deutsches Kulturwerk Europäischen Geistes, Graz 1984.
Weltpolitik und die Zukunft des Deutschen Volkes. Graz: Dt. Kulturwerk Europäischen Geistes 1983.
Wahre Dein Antlitz. Politik, Lebensgesetze und die Zukunft des deutschen Volkes. Türmer Verlag, Lochham b. München 1963.
Das Recht auf Wahrheit.