Генріх Фогт (астроном)

Генріх Фогт
нім. Heinrich Vogt[1]
Народився	5 жовтня 1890(1890-10-05)[2] Гау-Альгесгайм, Gau-Algesheim^d, Майнц-Бінген, Рейнланд-Пфальц[1]
Помер	23 січня 1968(1968-01-23)[3] (77 років) Гайдельберг, Баден-Вюртемберг, ФРН[1]
Поховання	Handschuhsheim Cemetery^d
Місце проживання	Німеччина
Країна	Німецький Райх  Німеччина[1]
Діяльність	астроном
Alma mater	Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла[4]
Галузь	астрономія
Заклад	Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла Єнський університет
Науковий ступінь	докторський ступінь[1] і професор[1]
Науковий керівник	Макс Вольф[4]
Аспіранти, докторанти	Hermann Lambrecht^d[4] Helmut Werner^d[4]
Членство	СА Гайдельберзька академія наук (1939) Леопольдина Гайдельберзька академія наук
Партія	Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Генріх Фогт у Вікісховищі

Могила Генріха Фогта на кладовищі Гайдельберг-Гандшусгайм

Генріх Фогт (5 жовтня 1890, Гау-Альгесхайм — 23 січня 1968, Гайдельберг) — німецький астроном, дослідник зір, співвідкривач теореми Фогта–Рассела, першовідкривач астероїда 735 Марґанна, автор кількох науково-популярних книг. Професор Гайдельберзького університету і директор Обсерваторії Гайдельберг-Кенігштуль. В роки нацизму був членом НСДАП і оберштурмфюрером СА.

Біографія

Фогт був молодшою дитиною фермера Філіпа Фогта та його дружини Маргарети, уродженої Штурм.

В 1911 році закінчив гімназію в Майнці. В зимовому семестрі 1911/12 року поступив в Гайдельберзький університет, де почав вивчати астрономію, математику та фізику. З 1912 року був асистентом Макса Вольфа. У 1919 році захистив дисертацію доктора філософії (Promotion) «До теорії алгольних змінних»^[5] а в 1921 році захистивши дисертацію доктора наук (Habilitation) «Фотометричні дослідження та визначення яскравості в зоряному скупченні h і χ Персея», а також виступив з інавгураційною лекцією «Еволюцію зір». У 1926 році він був призначений доцентом в Гайдельберзі і одночасно був спостерігачем в Баденській обсерваторії Гайдельберг-Кенігштуль.

У 1929 році Фогт був призначений повним професором Єнського університету, а також був директором обсерваторії Єнського університету з 1929 по 1933 рік. У 1931 році став членом НСДАП, а потім працював політичним керівником і представником окружного проводу НСДАП в університеті^[6]. У 1933 році він став членом СА, в якому дослужився до звання оберштурмфюрера^[6]. У 1933 році його призначили повним професором Гайдельберзького університету, де він змінив Макса Вольфа, який помер у 1932 році, і був директором Державної обсерваторії Гайдельберг-Кенігштуль з 1933 по 1945 рік.

У 1945 році він був усунений з посади директора обсерваторії, але зберіг професорську посаду до свого виходу на пенсію в 1957 році.

Був одружений на Маргарете, уродженій Браун. У них були син і дочка.

Популяризаторська діяльність

Він займався популяризацією науки, читав науково-популярні лекції, написав науково-популярні монографії «Спіральні туманності» (1946), «Будова Всесвіту» (1949) і «Космос і Бог» (1951). Він обговорював космологічні і філософські питання у своїх останніх книгах «Позагалактичні зоряні системи і будова світу в цілому» (1960), «Структура космосу в цілому» (1961) і «Буття в погляді вченого-натураліста» (1964).

Відзнаки і памʼять

У 1943 році він став членом Німецької академії наук Леопольдина. Був членом Гайдельберзької академії наук^[7].

На його честь названа теорема Фогта–Рассела.

9 грудня 1912 року Фогт відкрив астероїд, який був названий 735 Марґанна на честь матері та родички Фогта. Його гайдельберзький колега Карл Вільгельм Рейнмут назвав астероїд, відкритий 6 жовтня 1937 року, 1439 Вогтією, а два інші астероїди, відкриті 8 січня 1937 року, він назвав на честь дружини Фогта — 1410 Маргрет і 1411 Брауна.

Роботи

• Aufbau und Entwicklung der Sterne (Будова та еволюція зірок). Leipzig: Becker & Erler, 1943, 2. Aufl. Leipzig: Geest und Portig, 1957.

Посилання

• Публікації Г. Фогта в Astrophysics Data System
• А. Борман: Генріх Фогт. Оголошення Астрономічного товариства, том 24 (1968), стор. 7 (некролог)
• Е. Колніг-Шаттшнайдер: Генріх Фогт, 5 жовтня 1890 р. — 23 січня 1968 р. Астрономічні новини, том 292 (1970), стор. 45. (некролог)
• Норберт Діль: біографія Генріха Фогта, доступ 21 квітня 2009 р.

Примітки

1. Deutsche Nationalbibliothek Record #117468002 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
   d:Track:Q27302d:Track:Q36578
2. https://d-nb.info/gnd/117468002/about/lds / German National Library
   d:Track:Q27302
3. Biographical Encyclopedia of Astronomers — NYC: Springer Science+Business Media, 2007. — ISBN 978-0-387-31022-0 — doi:10.1007/978-0-387-30400-7
   d:Track:Q176916d:Track:Q28970862d:Track:Q60
4. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
   d:Track:Q829984
5. Генріх Фогт (астроном)(англ.) у проєкті «Математична генеалогія».
6. Ernst Klee: Das Personenlexikon zum Dritten Reich. Wer war was vor und nach 1945. Fischer Taschenbuch Verlag, Zweite aktualisierte Auflage, Frankfurt am Main 2005, ISBN 978-3-596-16048-8, S. 643.
7. Heinrich Vogt im Mitgliederverzeichnis der Heidelberger Akademie der Wissenschaften