Гаштовти[1] або Ґаштовти;[2] також Гоштовти[3] (лит.Goštautai, пол.Gasztołdowie) — боярський рід у Великому князівстві Литовському, потім шляхетський гербу Абданк. Представники роду мали важливі державні посади у Великому князівстві Литовському, володіли значними маєтками у тодішньому ВКЛ.
За даними Владислава Семковіча, після смерті старости Вельони Гастольда його нащадки перенеслись в околиці Геранен (Ошмянський повіт). В процесі 1404 року щодо кордону між Жмуддю та Курляндією свідки-пруси дали покази, що коли 40 років перед тим тевтонці взяли Вельону, там було 3 старости ВКЛ, одним з яких був Гавстод (пол.Gawstod); їх нащадки перенеслись під Кульве (пол.Kulwę) коло Вількомиру. Тевтонські джерела з 1380-х згадують про двір Гастольда нім.Gastowtendorf «in Gebiete zu Geranenen». Тобто знаходився біля Мурованих Геранен (по сусідству з Старими, чи Субольниками, де був двір віленського воєводи Монивида). Наприкінці XIV ст. мали якусь посесію у Вільному, де інші литовські бояри мали ґрунти, деякі (Монивид) — дворища.[6]
Примітки
↑Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. IV. — С. 234, 247—249, 267, 268, 518; Т. V. — С. 30, 31, 34, 35, 415.
↑Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. V. — С. 666.
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 10 квітня 2016. Процитовано 24 березня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)