Галіфа́кс (англ.Halifax) офіційно: Регіональний муніципалітет Галіфа́кс (англ.Regional Municipality of Halifax) — столичне містопровінціїНова Шотландія. Населення: 390 096 (2011), у тому числі міських жителів: 297 943. Найбільший населений пункт у Східній Канаді, де розміщена база Збройних сил Канади.
Гавань Галіфакса уночі
Історія
До прибуття європейців територію сучасного Галіфакса було заселено індіанськими племенами мікмак. Поселенці узбережжя гавані називали її Jipugtug (занглізовано на Chebucto — «великий харб»).
У 1749 британський генерал Едвард Корнвалліс (англ.Edward Cornwallis) заснував на території містечко Галіфакс, назване на честь Джорджа Монтагу-Данка, другого графа Галіфакса (англ.George Montagu-Dunk, 2nd Earl of Halifax). Граф був президентом торгової комісії, яка відіграла велику роль у колонізації Нової Шотландії та становленні шкільництва у місті.
Унаслідок заснування містечка Галіфакс розпочалася Війна отця Ле-Лутр (1740—1755) (англ.Father Le Loutre's War).[2][3] Заснувавши Галіфакс, англійці порушили раніше укладені договори з тубільцями-мікмаками, підписані після війни отця Ралі (англ.Father Rale's War). Щоб захиститися від мікмаків, акадійців і французького нападу на новостворені поселення, зведено британські укріплення: у Галіфаксі в 1749 — цитадель Гіл (англ.Citadel Hill); у 1749 в містечку Бедфорд (англ.Bedford) — форт Саквіл (англ.Fort Sackville); у 1750 в містечку Дартмуті (англ.Dartmouth); і в 1754 у Лоренстауні (англ.Lawrencetown).
Галіфакс — перше із п'яти графств, утворених у Новій Шотландії. Проте межі графства змінювалися в 1763 (приєднання острова Кейп-Бретон) і в 1784 (виділення його в окрему колонію). У 1784 зі складу графства ще було виділено графство Шелберн, а в 1822 частина міста Сент-Меріс перейшла з графства Галіфакс до графства Сідні (сучасна назва Антігоніш)[4]. У 1835 році графство Галіфакс розділили на графства Колчестер, Пікту і Галіфакс. Ці округи в рамках графства існували і раніше, оскільки в 1803 році безуспішно намагалися поділити його. У 1863 скореговано кордон з графством Гайсборо, а в 1871 і 1880 роках визначено його межу з графством Колчестер.
Маяк на острові Самбро — найстаріший маяк у Північній та південній Америках
6 грудня 1917 року в гавані Галіфакса французький військовий транспорт «Монблан», завантажений вибухівкою (тротилом, піроксиліном і пікриновою кислотою), зіткнувся з норвезьким кораблем «Імо». В результаті зіткнення на судні почалася пожежа, що призвела до вибуху вантажу (див. Вибух у Галіфаксі), в результаті якого були повністю зруйновані порт і значна частина міста. Близько 2 тис. людей загинули під уламками будівель та внаслідок численних пожеж, що почались у місті в результаті вибуху. Приблизно 9 тис. осіб отримали поранення, 400 втратили зір. Вибух у Галіфаксі входить до числа найсильніших вибухів, влаштованих людством, і найпотужнішим вибухом до моменту створення ядерної зброї.
Під час Другої світової війни населення міста різко збільшилося удвічі за рахунок військових моряків. Конфлікт між місцевими та військовими вилився у масові заворушення у День Перемоги в Європі 7-8 травня 1945 р., коли адмірал Леонард Мюррей (англ.Leonard W. Murray) вирішив у честь святкування спустити на берег 9 тисяч військових моряків (див. Заворушення у Галіфаксі). Не знайшовши алкоголь, військові вчинили масовий погром міста.[5]
1 квітня 1996 муніципалітети графства Галіфакс та міста Дартмут, Галіфакс, Бедфорд, а також Девень, Аплендс-Парк і Вейверлі об'єдналися, утворивши районний муніципалітет Галіфакс. Крім нього на території графства залишилися чотири індіанські резервації, адміністрація яких залишилися за корінними народами.[6]
Г'ю Макленен (Hugh MacLennan, 1907—1990) — канадський письменник, в основу його роману «Барометр підіймається» покладені дитячі враження про вибух 1917 року.
Сара Маклахлан (Sarah McLachlan, 1968) — канадська співачка і автор пісень.
Крейг Олійник (Craig Olejnik, 1979) — канадський актор, відомий за серіалами і фільмами.
Тейлор Мітчел (1990—2009) — канадська народна співачка і автор пісень.
Українці в Галіфаксі
Галіфакс був початковим пунктом, куди прибували перші українські емігранти від 1891 року[7]. Тому з нагоди 120-ї річниці перших українських переселенців до Канади 24 червня 2011 року був запущений Історичний Потяг українських піонерів, що пройшов за маршрутом Галіфакс — Монреаль — Оттава — Торонто — Вінніпег — Саскатун — Едмонтон.[8] У Галіфаксі проживає 4475 українців.
Освіта і Культура
У Галіфаксі містяться декілька відомих університетів:
Історичний Аргіль-Стріт в старому містечці Галіфакс, нині центр туризм
Галіфакс є найбільшим культурним центром атлантичних провінцій Канади. У Галіфаксі працюють театри, музеї та художні галереї, в тому числі театр Нептун, музей природної історії Нової Шотландії, морський музей Атлантики, військовий музей, Художня галерея Нової Шотландії, дають концерти музичні колективи, найвідомішим з яких є симфонічний оркестр Нової Шотландії[9].
Кампече, Мексика (1999). Кампече був обраний, тому що Галіфакс — це «столиця держави» і «місто аналогічного розміру в Галіфакс на території або поблизу узбережжя мають багаті історичні традиції».[11]
Норфолк, Вірджинія (2006). Норфолк був обраний, тому що їхні економіки «в значній мірі залежить від наявності Збройних Сил, і обидва міста дуже пишаються своєю військовою історією».[12]
↑Grenier, John. The Far Reaches of Empire. War in Nova Scotia, 1710—1760. Norman: U of Oklahoma P, 2008; Thomas Beamish Akins. History of Halifax, Brookhouse Press. 1895. (2002 edition). p 7
↑Архівована копія(PDF). Архів оригіналу(PDF) за 10 вересня 2008. Процитовано 12 березня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
.svg){kind=small}
.jpg)
