ГЕС Яманли ІІ

ГЕС Яманли ІІ
Країна	Туреччина
Стан	діюча
Річка	Göksu
Каскад	каскад у сточищі Сейхан
Початок будівництва	2007
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів	2015 (2 етап)
Основні характеристики
Установлена потужність	59,4 (1 етап), 22,4 (2 етап)  МВт
Середнє річне виробництво	165 (1 етап), 68 (2 етап)  млн кВт·год
Тип ГЕС	дериваційна
Розрахований напір	297 (1 етап), 83 (2 етап)  м
Характеристики обладнання
Тип турбін	Френсіс
Кількість та марка турбін	3 (1 етап), 2 (2 етап)
Витрата через турбіни	2х9 + 1х4,5 (1 етап), 30 (2 етап)  м³/с
Кількість та марка гідрогенераторів	2 по 28 МВА + 1 на 13,9 МВА (1 етап), 2 по 13,2 МВА (2 етап)
Потужність гідроагрегатів	2х24,4 + 1х12,1 (1 етап), 2х11,5 (2 етап)  МВт
Основні споруди
Тип греблі	бетонна водозливна (1 етап), аркова бетонна (2 етап)
Висота греблі	27 (1 етап), 25 (2 етап)  м
Власник	ENERJİSA Enerji Üretim A.Ş.
ГЕС Яманли ІІ
Мапа

ГЕС Яманли ІІ — гідроенергетичний комплекс на півдні Туреччини. Знаходячись перед ГЕС Геккая (29 МВт), становить верхній ступінь каскаду у сточищі річки Сейхан, яка протікає через Адану та впадає до Середземного моря.

Комплекс складається із двох послідовних гребель, зведених на річці Гексу — лівому витоку Сейхану. Верхня з них (1 етап) виконана як бетонна водозливна споруда висотою 27 метрів, котра відводить ресурс у прокладений через лівобережний гірський масив дериваційний тунель довжиною 9,3 км з діаметром 3,5 метра. На завершальному етапі після запобіжного балансувального резервуара з верхньою камерою висотою 12 метрів та діаметром 22 метри він переходить у напірний водовід довжиною 0,8 км з діаметром 2,9 метра. У підсумку ресурс потрапляє до розташованого на березі Гексу наземного машинного залу, обладнаного трьома турбінами типу Френсіс — двома по 24,4 МВт та однією з показником 12,1 МВт. При чистому напорі у 297 метрів це обладнання забезпечує виробництво 165 млн кВт·год електроенергії на рік.

Відпрацьована у верхньому машинному залі вода потрапляє назад до річки та захоплюється арковою бетонною спорудою (2 етап) висотою 25 метрів. Вона відводить ресурс у ще один прокладений через лівобережний гірський масив дериваційний тунель довжиною 5,6 км з діаметром 3,5 метра, котрий на своєму шляху перетинає ущелину струмка Хочабей по акведуку довжиною 90 метрів. На завершальному етапі після запобіжного балансувального резервуара з верхньою камерою висотою 27 метрів та діаметром 20 метрів він переходить у напірний водовід довжиною 0,13 км з діаметром 3 метри. В підсумку ресурс потрапляє до розташованого на березі Göksu нижнього машинного залу, обладнаного двома турбінами типу Френсіс потужністю по 11,5 МВт. При чистому напорі у 83 метри це обладнання забезпечує виробництво 68 млн кВт·год електроенергії на рік^[1][2][3].

Примітки

1. DOLSAR Mühendislik. www.dolsar.com.tr. Архів оригіналу за 31 грудня 2018. Процитовано 30 грудня 2018.
2. DOLSAR Mühendislik. www.dolsar.com.tr. Архів оригіналу за 31 грудня 2018. Процитовано 30 грудня 2018.
3. Yamanlı 2 HES. Enerji Atlası (tr-TR) . Архів оригіналу за 31 грудня 2018. Процитовано 30 грудня 2018.