Вільям Стенлі Джевонс

Вільям Стенлі Джевонс
англ. William Stanley Jevons
Народився	1 вересня 1835(1835-09-01)[1][2]^[…]  Ліверпуль, Велика Британія[4]
Помер	13 серпня 1882(1882-08-13)[1][2]^[…] (46 років)  Bulverhythe^d, Hastings^d, Східний Сассекс^[d], Східний Сассекс, Велика Британія[5]  ·dry drowning^d
Поховання	Кладовище Гемпстед^d[6]
Країна	Сполучене Королівство
Діяльність	філософ, економіст, статистик, фотограф
Галузь	економіка, статистика і логіка
Alma mater	Університетський коледж Лондона
Вчителі	Ауґустус де Морган
Знання мов	англійська[1]
Заклад	Університетський коледж Лондона
Членство	Лондонське королівське товариство і Манчестерське літературно-філософське товариство^d
Батько	Thomas Jevons^d[7]
Мати	Мері Енн Джевонс^d[7]
У шлюбі з	Harriet Ann Taylor^d[7]
Автограф
Нагороди	член Лондонського королівського товариства
Медіафайли у Вікісховищі

Вільям Стенлі Джевонс (англ. William Stanley Jevons; 1 вересня 1835 — 13 серпня 1882) — британський економіст і логік. Ірвінг Фішер вважав його книгу Теорія політичної економії 1871 року початком застосування математичних методів в економіці^[8]. Він стверджував, що економіка, як наука пов'язана з дослідженням величин, обов'язково має бути математичною^[9]. При цьому, він спирався на «остаточну» (граничну) теорію корисності. Роботи Джевонса, поряд з аналогічними відкриттями Карла Менґера у Відні (1871 року) і Леона Вальраса у Швейцарії (1874 року), відзначають відкриття нового періоду в історії економічної думки. Внесок Джевонса до маржиналістської революції в економіці наприкінці XIX століття створив йому репутацію провідного політичного економіста і логіка тих часів.

Джевонс припинив дослідження природничих наук у Лондоні в 1854 році для роботи пробірником у Сіднеї, де він здобув інтерес до політичної економії. Повертаючись до Великої Британії в 1859 році, він опублікував Загальну математичну теорію політичної економії в 1862 році, в якій була викладена теорія граничної корисності, та Істотне падіння у вартості золота в 1863 році. Для Джевонса, корисність або цінність для споживача додаткової одиниці продукту знаходиться в зворотній залежності від кількості одиниць продукту, якими він уже володіє, принаймні понад деяку граничну величину.

Саме завдяки праці Проблема вугілля (1865 року), в якій він звернув увагу на поступове вичерпання покладів вугілля у Великій Британії, він отримав громадське визнання. Найважливішою з його робіт про логіку і наукові методи є Принципи науки (1874 року)^[10], а також Теорії політичної економії (1871 року) і Держава по відношенню до праці (1882 року).

Principles of economics, 1905

Примітки

1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
2. Архів історії математики Мактьютор — 1994.
   d:Track:Q547473
3. Encyclopædia Britannica
   d:Track:Q5375741
4. Deutsche Nationalbibliothek Record #118984357 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
   d:Track:Q27302d:Track:Q36578
5. Oxford Dictionary of National Biography / C. Matthew — Oxford: OUP, 2004.
   d:Track:Q17565097d:Track:Q5145336d:Track:Q34217d:Track:Q217595
6. http://web.uvic.ca/~rutherfo/mr_grvs1.html
7. Kindred Britain
   d:Track:Q75653886
8. Irving Fisher, 1892. Mathematical Investigations in the Theory of Value and Prices, Appendix III, "The Utility and History of Mathematical Method in Economics," p. 109.
9. W. Stanley Jevons, 1871.The Principles of Political Economy, p. 4.
10. Jevons, William Stanley, The Principles of Science: A Treatise on Logic and Scientific Method, Macmillan & Co., London, 1874, 2nd ed. 1877, 3rd ed. 1879. Reprinted with a foreword by Ernst Nagel, Dover Publications, New York, NY, 1958.

Джерела

• Злупко С.М. (2005). 11.1.3. Вільям Стенлі Джевонс. Історія економічної теорії. Київ: Знання. Архів оригіналу за 18 жовтня 2011. Процитовано 18 листопада 2010.