Вулиця Головацького (Львів)

Вулиця Головацького Львів
Місцевість	Привокзальна
Район	Залізничний
Назва на честь	Якова Головацького
Колишні назви
Гловацького, Могильницькийґассе, Гловацького
польського періоду (польською)	Głowackiego
радянського періоду (українською)	Гловацького
радянського періоду (російською)	Гловацького
Загальні відомості
Протяжність	320 м
Координати початку	49°50′16.78″ пн. ш. 24°00′22.42″ сх. д.
Координати кінця	49°50′26.68″ пн. ш. 24°00′18.77″ сх. д.
поштові індекси	79018[1]
Транспорт
Рух	односторонній
Покриття	асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі	№ 3—34[2]
Архітектурні пам'ятки	№ 26[3]
Поштові відділення	ВПЗ № 18 (вул. Городоцька, 151)[1]
Забудова	класицизм, віденська сецесія, конструктивізм 1930-х років, сучасна забудова 2000-х-2010-х років[4]
Комерція	ТзОВ «Таісія»
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap	пошук у Nominatim
Мапа

Ву́лиця Головацького — вулиця у Залізничному районі Львова, що сполучає вулиці Городоцьку та Декарта, утворюючи перехрестя з вулицею Голубовича.

Історія та назва

Вулиця утворена 1892 року та названа на честь польського селянина, учасника повстання Костюшка 1794 року Бартоша Гловацького. Під час німецької окупації, у 1943—1944 роках вулиця мала назву Могильницькийґассе, названа так на честь українського освітнього та церковного діяча Івана Могильницького. У липні 1944 року вулиці повернена передвоєнна назва — Гловацького. Сучасна назва — вулиця Головацького від 1950 року, на честь українського поета, священика УГКЦ, педагога та громадського діяча, співзасновника об'єднання «Руська трійця» Якова Головацького^[5][6].

Забудова

В архітектурному ансамблі вулиці Головацького переважають класицизм, віденська сецесія, польський конструктивізм 1930-х років^[4], а також присутня сучасна забудова 2000-х-2010-х років. На вулиці лише один житловий будинок під № 26, що внесений до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення.

З непарного боку вулиці

№ 5 — триповерхова кам'яниця (колишня адреса — вул. Гловацького, 5), збудована наприкінці XIX століття. У 1900-х роках в будинку містилося єврейське доброчинне товариство «Цорі Ґілва»^[7].

№ 17, 17а — триповерхові кам'яниці (колишня адреса — вул. Гловацького, 17, 17а), збудовані близько 1910 року для адвоката Тадеуша Блізінського^[8] та його дружини Ромуальди^[9] Вікна другого поверху будинку під № 17а мають стрілчасте неоготичне оздоблення, заповнене рослинним орнаментом, серед якого можна побачити ініціали власника кам'яниці — «ТВ» (пол. Tadeusz Bliziński)^[8]. У 1930-х роках будинок під № 17 перебував у власності Клавдії Кобилянської^[10].

№ 19а — одноповерхова вілла (колишня адреса — вул. Гловацького, 19)^[8], збудована наприкінці XIX століття^[8] для Йоахіма (Хаїма) Гуттмана^[11], власника складу дерева та вугілля на вулиці Городоцькій. Вілла оздоблена коринфськими пілястрами та іншими скульптурними оздобами у стилі еклектичного історизму^[8]. Вілла розташована у подвір'ї будинку під № 19 і нині виконує житлову функцію.

№ 23а — триповерховий колишній адміністративний будинок (колишня адреса — вул. Гловацького, 23)^[8], де від 1932 року розташовувалася управа Крайового молочарського союзу «Маслосоюз»^[8], а на прилеглій території до середини 1990-х років працювало підприємство з переробки молока (молокозавод). Нині триповерховий колишній адміністративний будинок використовується як офісний центр, а на місці колишнього молокозаводу 2005 року споруджений сучасний житловий комплекс з трьох п'ятиповерхових будинків, яким присвоєно № 23б, 23в, та 23г відповідно^[12].

З парного боку вулиці

№ 8 — триповерхова кам'яниця (колишня адреса — вул. Гловацького, 8)^[8]. У міжвоєнний період на першому поверсі будинку містилася цукерня Вахмана^[12]. У 1930-х роках будинок перебував у власності Клотильди Гьорле^[10].

№ 26 — триповерхова сецесійна кам'яниця (колишня адреса — вул. Гловацького, 26)^[8], збудована 1912 року для адвоката Тадеуша Блізінського. Фасад кам'яниці завершений трикутним фронтоном, оздоблений химерними маскаронами^[8]. У 1930-х роках будинок перебував у власності Станіслави Рідльової^[10]. Упродовж 1913—1927 років в будинку мешкав львівський скульптор Теобальд Оркасевич^[13]. Будинок внесений до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 2086-м^[3].

№ 28/30 — комплекс одноповерхових будиночків (колишня адреса — вул. Гловацького, 30)^[8], що належав Вацлаву та Станіславу Гессам^[14]. Тут від початку XX століття й до 1935 року працювала пекарня Гессів^[15][10], від 1935 року й до початку другої світової війни — пекарня «Новизна» Евгеніуша Сохацького^[16]. У 1950-х роках тут розташовувалася школа фабрично-заводського навчання. Нині приміщення займає швейне підприємство «Таїсія»^[12], що спеціалізується на виготовленні широкого асортименту галантерейних виробів^[17].

Колишні адреси

• триповерхова кам'яниця (колишня адреса — вул. Гловацького, 15) на розі з нинішньою вулицею Голубовича. На початку XX століття в будинку містилося молодіжне товариство рукоділля імені Станіслава Монюшка^[18], у 1913 році в будинку мешкав польський актор театру Едвард Шупеляк-Глинський^[pl][19], батько Венчислава Глинського, польського актора театру та кіно. Сьогодні такої адреси не існує, а сам будинок має № 42 та належить до вулиці Голубовича.

Примітки

1. Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 17 січня 2022.
2. Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 2 квітня 2023.
3. Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 17 січня 2022.
4. 1243 вулиці Львова, 2009, с. 405.
5. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 16.
6. Імена видатних людей у вулицях Львова, 2001, с. 37.
7. Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa…1904… — S. 326.
8. Краківське передмістя, 2011.
9. Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa…1916… — S. 33.
10. Księga adresowa Małopolski: Lwów, Stanisławów, Tarnopol…spis abonentow…dział IV. — S. 20.
11. Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa…1904… — S. 69.
12. 1243 вулиці Львова, 2009, с. 404.
13. Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa…1913… — S. 310.
14. Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa…1904… — S. 75, 290.
15. Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa…1913… — S. 580.
16. Ilustrowany informator miasta Lwowa: ze spisem miejscowości województwa lwowskiego: na rok 1939. — Lwów, 1939. — S. 61. (пол.)
17. Інформація про ТзОВ «Таісія». tvoemisto.tv. Медіа-хаб «Твоє Місто». Архів оригіналу за 24 вересня 2022. Процитовано 17 січня 2022.
18. Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa…1904… — S. 329.
19. Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa…1913… — S. 129.

Джерела

• Громов С. Імена видатних людей у вулицях Львова. — Львів : НВФ «Українські технології», 2001. — С. 37. — ISBN 978-617-629-077-3.
• Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Декарта вул. // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 404—405. — ISBN 978-966-2154-24-5.
• Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 16, 78, 104, 112. — ISBN 966-603-115-9.
• Мельник І. В. Вулиці Львова. — Харків : Фоліо, 2017. — С. 43, 356. — 750 прим. — ISBN 978-966-03-7863-6.
• Мельник І. В. Краківське передмістя та західні околиці Королівського столичного міста Львова. — Львів : Центр Європи, 2011. — С. 201—203, 263. — ISBN 978-966-7022-93-8.
• Ksiȩga Adresowa Krol. Stol. Miasta Lwowa: rocznik ósmy, 1904. — Lwów: wydawca Franciszek Reicman, 1904. — 513 s. (пол.)
• Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa: rocznik 17, 1913. — Lwów; Stryj: wydawca Franciszek Reicman, 1912. — 695 s.+84 s. (dodatek) (пол.)
• Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa: rocznik dziewiętnasty, 1916. — Lwów: wydawca Franciszek Reicman, 1915. — 440 s. (пол.)
• Księga adresowa Małopolski: Lwów, Stanisławów, Tarnopol z informatorem m. stoł. Warszawy, województwa krakowskiego, pomorskiego, poznańskiego i śląskiego: rocznik 1935/1936. — Kraków, 1936. — 685 s. (пол.)

Посилання

• Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Головацького Якова. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 17 січня 2022. Процитовано 17 січня 2022.