Вулиця Івана Драча (Київ)

Вулиця Івана Драча Київ
Початок вулиці
Місцевість	Кудрявець
Район	Шевченківський
Назва на честь	І. Ф. Драча
Колишні назви
Львівський пров., Некрасовська (Некрасівська)
Загальні відомості
Протяжність	195 м
Координати початку	50°27′22.6″ пн. ш. 30°29′50.8″ сх. д.
Координати кінця	50°27′15.9″ пн. ш. 30°29′54.0″ сх. д.
поштові індекси	04053
Транспорт
Найближчі станції метро	«Золоті ворота»  «Лук'янівська»  «Університет»
Тролейбуси	Тр 6, 16, 18 (вулицею Січових Стрільців)
Маршрутні таксі	Мт 181, 439 (вулицею Січових Стрільців)
Зупинки громадського транспорту	«Вулиця Некрасовська» (Тр 6, 16, 18; Мт 181, 439)
Рух	двосторонній
Покриття	асфальтове
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Навчальні заклади	ЗОШ № 106
Зовнішні посилання
Код у реєстрі	11138
У проєкті OpenStreetMap	r414815
Мапа
Вулиця Івана Драча у Вікісховищі

Ву́лиця Івана Драча — вулиця в Шевченківському районі міста Києва, місцевість Кудрявець. Пролягає від вулиці Січових Стрільців до вулиці Володимира Винниченка.

Історія

Вулиця прокладена в 1910–1912 через приватні садиби. На прохання їх власників названа на честь російського поета Миколи Некрасова. У довідковій літературі 1912–1915 років згадується також як Львівський провулок (починався від Львівської вулиці, теперішньої вулиці Січових Стрільців). У 1930–40-х роках українською мовою одночасно вживалися назви Некрасовська^[1] та Некрасівська^[2][3]. Назву вулиці (Некрасівська) підтверджено 1944 року^[4]. 1958 року назву вулиці (Некрасовська) було уточнено згідно з тогочасним правописом^[5]. З 2015 року знову було встановлено написання назви вулиці Некрасівська^[6].

• 
  Вулиця Івана Драча. Перед пунктом відправлення остарбайтерів до Німеччини, що на вул. Січових Стрільців, 24 (1942)

Деякий час у Києві назву Некрасовська мали вулиці Гайдамацька, Ірини Жиленко, Рея Бредбері та Трубізький провулок.

27 жовтня 2022 року вулицю було перейменовано на честь українського поета, перекладача, кіносценариста, драматурга, державного і громадського діяча, борця за незалежність України у ХХ сторіччі Івана Федоровича Драча.^[7]

Пам'ятки архітектури

Пам'яткою історії є будинок № 3, зведений наприкінці XIX століття.

Будинок № 10/8 побудований у 1905–1909 роках за рішенням Київської міської управи архітектором Іполитом Ніколаєвим у стилі неоренесанс для міської санітарно-епідеміологічної станції. У 1975–1978 роках будівлю було реконструйовано за проектом архітекторів Вадима Гопкала та Аврори Дубінської.

Меморіальні дошки

• буд. № 3 — меморіальна дошка на честь підпільного Шевченківського райкому КП(б) України м. Києва, який провадив роботу у цьому будинку в період нацистської окупації (1941–1943 роки). Відкрито в 1975 році, архітектор О. Бугаєнко (демонтовано 2016 року).
• буд. № 10/8 — меморіальна дошка на честь підпільної організації, яка діяла в цьому будинку в 1942–1943 роках, під керівництвом лікаря-епідеміолога Аркадія Йосиповича Савінова.

Установи та заклади

• Середня загальноосвітня школа № 106 (буд. № 4)

Примітки

1. Довідник для сортування кореспонденції, адресованої до м. Києва // К. : Видання Київського відділу зв'язку, 1932. — С. 32.
2. Схематичний план міста Києва. 1935 р.
3. Київ. План міста. 1947 р.
4. Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 38. Арк. 65–102. [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.]
5. Протоколи засідань постійно діючої Ради з питань найменування і перейменування вулиць і площ м. Києва за 1958 год // Державний архів міста Києва. Ф. Р-987. Оп. 3. Спр. 9. Арк. 11.
6. Некрасівська вулиця // Вулиці міста Києва: офіційний довідник / Додаток до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 «Про затвердження офіційного довідника „Вулиці міста Києва“». — С. 172.
7. Рішення Київської міської ради від 27 жовтня 2022 року № 5568/5609 «Про перейменування вулиці Некрасівської в Шевченківському районі міста Києва» (дата публікації 16.11.2022) [Архівовано з першоджерела 30 листопада 2022.]

Джерела

• Некрасовська вулиця // Веб-енциклопедія Києва.
• Некрасовська вул. // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. О. І. Марчук та ін. — К. : Державне видавництво технічної літератури, 1958. — С. 204.

• Некрасовська вул. // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 115.
• Некрасовська вул. // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — 2-ге вид., випр. — К. : Реклама, 1979. — С. 170.

• Некрасовська вулиця // Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 147–148. — ISBN 5-88500-070-0.

• Некрасівська вулиця // Вулиці міста Києва: офіційний довідник / Додаток до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 «Про затвердження офіційного довідника „Вулиці міста Києва“».  — С. 172. [Архівовано з першоджерела 6 жовтня 2021.]
• Некрасовська вулиця // Пам'ятки історії та культури України: Каталог-довідник. Зошит 2: Каталог-довідник пам'яток історії та культури України: м. Київ / В. О. Горбик (кер. автор. колект.) та ін. — К., 2007. — С. 137–138. — ISBN 978-966-8999-05-5.
• Некрасовська вулиця // Звід пам'яток історії та культури України: Київ: Енциклопедичне видання. Кн. 1, ч. 2: М-С / редкол. тому: Відп. ред. П. Тронько та ін. ; упоряд.: В. Горбик, М. Кіпоренко, Н. Коваленко, Л. Федорова. НАН України. Інститут історії України; Інститут археології України; Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Рильського. — К. : Голов. ред. Зводу пам'яток історії та культури при вид-ві «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 2004. — С. 929—932.

Портал «Київ»