Тирновоград (болг.Търновград) — середньовічна назва
Велике Тирново, або Велико-Тирново — назва з 1965 року.
Географія
Місто розташоване на схилах та в долині між трьох пагорбів — Царевець, Света Гора та Трапезіца. Через місто тече річка Янтра.
Історія
Горби, на яких лежить Веліко-Тирново, були невеличкими оселями ще з часів неоліту. На одному з цих пагорбів, Царевець, у 1185 році брати Асен та Петр проголосили відновлення Болгарського царства після 167 років візантійського панування. Під назвою «Тирново» місто стало столицею їх держави. Це сприяло бурхливому росту поселення та перетворенню його на велике за масштабами тих часів місто, з фортецею, палацами та церквами.
В 1393 році місто було взяте османськими військами і на чотири з половиною століття підпало під владу турецько-османських пашів. Під час османського панування Веліко-Тирново було одним з осередків визвольної боротьби болгар, центром двох так званих «тирновських повстань».
Після відновлення болгарської державності внаслідок російсько-турецької війни у 1878 році місто деякий час виконувало функції тимчасової столиці. У Веліко-Тирново була прийнята перша болгарська Конституція, обраний головою держави князь Олександр І Баттенберг. Невдовзі столиця була перенесена до Софії, але значення міста як історичного та культурного центру частково збереглося.
Галерея
Патріарший собор
Руїни царського палацу
Церква св. Дмитра Солунського
Церква св. Петра і Павла
Вуличка у Старому місті
Населення
Населення міста за даними на 2011 рік становить 73443 осіб і продовжує зростати[26] За національним та релігійним складом переважна більшість — православні болгари, є також турки-мусульмани, як болгаромовні, так і ті, що зберегли турецьку мову, та цигани.
Прямої залізничної гілки з України до Велико-Тирново не існує. Залізнична лінія Київ — Софія пролягає через станцію Горішня Оряховиця за 7 км від Велико-Тирново. Мж двома містами постійно курсують маршрутні таксі.
.jpg)
