* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
Олексій Григорович Бє́лік (нар. 15 лютого 1981, Донецьк) — український футболіст, в минулому нападник національної збірної України, вихованець донецької футбольної школи.
Народився у Донецьку в родині шахтаря.
Був одним з лідерів української юніорської (24 гри, 15 голів) і молодіжної (27 ігор, 17 голів) збірних, на молодіжному чемпіонаті світу 2001 року в Аргентині забив у трьох іграх групової фази три м'ячі й допоміг збірній вийти в 1/8 фіналу, де вона програла майбутнім півфіналістам з Парагваю.
У сезоні 2002/03 одержав срібний бутс чемпіонату України, забивши в 28 матчах 21 гол.
8 вересня 2004 року був викликаний у головну збірну України, яку очолював Олег Блохін, на матч проти Казахстану і забив у першій же грі. У 2004—2007 роках вважався у збірній дублером Андрія Шевченка, в основний склад виходив переважно на заміну. На Чемпіонаті світу 2006 року виходив на заміну у грі з Італією, відіграв останні 20 хвилин. Станом на 22 червня 2008 року провів у чемпіонаті України 145 ігор і забив 51 гол.
Зазвичай грав на позиції центрфорварда, має відмінне почуття голу, добре грає головою, вміє поставити корпус і зіграти у силовий футбол. Щодо особливостей стилю гри: любить ефектну гру («ножиці», удар п'ятою тощо), як класичний гравець штрафного майданчика, що завжди готовий «добити», замкнути фланг або навіс, обіграти воротаря в ситуації «один на один».
У своєму клубі змушений був задовольнятися роллю «джокера» і запасного футболіста, оскільки Мірча Луческу надавав перевагу Брандау та Олександрові Гладкому.
Взимку 2007/08 вирушив до німецького «Бохума» на правах піврічної оренди. Там Бєлік провів 4 гри не забивши жодного м'яча.
Влітку 2008 року повернувся до Донецька, але не до головної команди, а до молодіжного складу, де розглядав різні можливості продовження кар'єри (зокрема, нападник відхилив пропозицію німецького клубу «Кайзерслаутерн» з другої Бундесліги[1]).
На початку серпня 2008 року гравця купив дніпровський «Дніпро» за суму $5,500,000.[2] Спочатку регулярно виходив на поле у складі головної команди свого нового клубу, однак вже з початку сезону 2009/10 втратив місце в основі, грав за команду дублерів.
У сезоні 2011-12 виступав за запорізький «Металург» у Першій лізі, допоміг команді повернутися до української Прем'єр-ліги .
З 2015 року працює футбольним агентом у компанії «Pro Star»[3].
Станом на 13 квітня 2013 року
Кавалер ордена «За мужність» III ступеня[4].
Портал «Біографії» Портал «Футбол»