PROFILBARU.COM

	Булгарія 8 серпня 2010 року
Історія
Назва:	1955–2010: Україна; 2010–2011: Булгарія;
Оператор:	ТОВ «Бриз»,; суборендатор:; ТОВ «Аргорічтур»;
Порт реєстрації:	1955–1962: Горькій, ; 1962–1993: Перм, ; 1993–2011: Перм, ;
Будівник:	Slovenské lodenice Komárno a.s. Komárno, Чехословаччина
Будівельний номер:	416
Спуск на воду:	1955
Знятий:	10 липня 2011 року
Доля:	затонув
Основні характеристики
Клас і тип:	проект 785/OL800, теплохід
Водотоннажність:	1003 т
Довжина:	80,2 м (263 фут)
Ширина:	12,5 м (41 фут)
Осадка:	1,9 м (6,2 фут)
Потужність:	546 кіловатів (732 к. с.)
Двигуни:	2 дизелі 6L275R на 2 гребні; електрогенератори LM-8052-10;
Швидкість:	20,5 км/год (12,7 миля/год; 11,1 вуз)
Місткість:	130-140 пасажирів; спочатку 233;

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Булгарія.

«Булга́рія» (рос. Булгария) (до 2010 року — «Україна») — річковий круїзний двопалубний теплохід. 10 липня 2011 року затонув у Куйбишевському водосховищі в районі села Сюкеєво (Татарстан) на глибині 20 метрів.

На борту перебувало 201 особа (147 пасажирів, 36 членів екіпажу, 18 незареєстрованих пасажирів). Врятовано 79 осіб^[2].

Історія

Теплохід був побудований у 1955 році в місті Комарно (Чехословаччина, зараз — Словаччина), та належав до теплоходів проєкту 785 «Росія»^[3]. Від самого початку мав назву «Україна». У лютому 2010 року був перейменований на «Булгарія» на честь давньої держави Волзька Булгарія.

Аварія

Народний меморіал у Казанському річковому порту

9 липня 2011 року «Булгарія» вийшла з Казані в круїз до міста Болгар по акваторії Куйбишевського водосховища. Під час руху судно мало крен на правий бік. 10 липня теплохід вирушив у зворотному напрямку. Через три години після відправки внаслідок поганих метеоумов судно за декілька хвилин пішло на дно^[4]. Людей, яким вдалося вибратися на поверхню води, підібрало судно «Арабелла». За попередніми даними, причиною катастрофи став несправний лівий двигун^[5].

Відразу було порушено кримінальну справу за статтею 263 КК РФ — порушення правил безпеки руху й експлуатації залізничного, повітряного та морського транспорту^[6]. Слідчі з'ясували, що «Булгарія» у свій останній рейс вийшла без ліцензії. Також встановлено, що судно було технічно несправне і перевантажене^[7]. Власник судна, генеральний директор ВАТ «Судноплавна компанія „Камське річкове пароплавство“» Валерій Кірчанов, заявив, що несправність двигуна ніяк не могла вплинути на безпеку теплохода, а також, що можливий «людський фактор»^[8]. Також було виявлено, що судно було знеструмлене, тому неможливо було подати сигнал про допомогу^[9].

12 липня було оголошено днем жалоби в Татарстані, а згодом і на всій території Росії^[10].

Директор департаменту інформаційної політики МЗС України Олег Волошин заявив, що українців серед загиблих на «Булгарії» немає^[11].

80% загиблих на «Булгарії» — це жінки і діти. Багатьох дорослих знайшли в ресторані, тому що в момент катастрофи був обідній час.^{[джерело не вказане 2128 днів]}

Суднопідйомна операція

На фінансування витрат, пов'язаних з підйомом, включаючи проэктні роботи, «Булгарії» з дна Куйбишевського водосховища і його буксирування в пункт відстою виділено 150 млн руб. Суднопідйомні роботи профінансовані з резервного фонду уряду Росії з попередження і ліквідації надзвичайних ситуацій^[12].

Вранці 18 липня розпочалися роботи по підйому судна. В операції задіяні плавкрани «Могучий» і КПЛ-351 («Шторм») вантажопідйомністю 350 і 300 тон відповідно, допоміжний плавкран вантажопідйомністю 10 тон, фахівці науково-дослідного інституту аварійно-рятувальної справи і водолазних робіт Військово-морської академії імені М. Г. Кузнєцова^[13]. Загалом до пошуково-рятувальних робіт залучалося 918 осіб, зокрема 47 водолазів, 9 психологів і 209 одиниць техніки, у тому числі 49 річкових і 15 повітряних суден (4 літаки, 11 вертольотів)^[14]. У ході суднопідйомної операції корпус судна був остроплений та, з другої спроби (під час першої відбувся зрив носової частини), піднятий над водою до рівня верхньої палуби. Після огляду «Булгарію» відбуксували на мілину в Кирельський затон.

Станом на 7 годин ранку 25 липня тіла усіх загиблих при катастрофі знайдені. Загалом знайдено 122 загиблих, у тому числі 28 дітей, 72 жінки, 22 чоловіки. Опізнані (на 25.07.2011) 119 тіл. «У зв'язку з виявленням тіл усіх загиблих» з 25.07.2011 пошукова операція в акваторії та прилеглої території завершена^[2].

25 липня судно поставлене на мілину, розпочаті роботи по герметизації корпусу і відкачуванню води для постановки в сухий док заводу імені Куйбишева^[15]^[16]. Після завершення слідчих дій судно планується утилізувати.

Розслідування катастрофи

12 липня у зв'язку з катастрофою теплохода «Булгарія» було порушено кримінальну справу відносно генерального директора оператора-експлуатанта судна ТОВ «АргоРечТур» Світлани Інякіної, та старшого експерта Камського філії Російського річкового регістра, який видав дозвіл на експлуатацію «Булгарії», Якова Івашова^[17].

15 липня Казанський лінійний відділ Волзького Управління державного морського і річкового нагляду Федеральної служби з нагляду у сфері транспорту також звернувся до Арбітражного суду Республіки Татарстан із заявою про притягнення до адміністративної відповідальності ТОВ «АргоРечТур». Справа призначена до розгляду на 9 серпня 2011 року^[18].

15 серпня Комісія Ространснагляду завершила розслідування аварії дизель-електрохода «Булгарія». Комісія дійшла висновку, що причинами аварії стала низка факторів. А зокрема, невиконання судновласником і капітаном судна вимог нормативних документів, що регламентують безпеку судноплавства при плануванні, підготовці та здійсненні рейсу, в ході якого не забезпечувалася безпека плавання судна, а також низька кваліфікація та недисциплінованість членів екіпажу. Матеріали розслідування передані в прокуратуру^[19].