Місто розташоване на півдні однойменного півострова Будегалвея (норв.Bodøhalvøya; слово складається з 3-х частин: власне «Буде», «половина» і «острів»). З південного сходу місто обмежено водами Салтфіорду, з заходу омивається водами Вестфіорду.
Південно-західна частина півострова Bodøhalvøya, центральна частина міста Буде, територія летовища
Буде взимку. Полярна ніч
Клімат
Місто — у зоні дії субарктичного кліматичного поясу, його морського підтипу[2]. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 12.5 °C (54.5 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою -2.2 °С (28 °F).[3]
Буде заснували купці з Тронгейма. Права міста надано 1816 року. Торгово-рибацький осередок, що спеціалізується на сушінні тріски, має також судноремонтні верфі та броварню. Під час Другої світової війни більшу частину міста знищили німецькі повітряні й сухопутні війська, проте Буде повністю відбудоване й розширене. Реконструкція включила великий аеропорт та продовження лінії північно норвезької залізниці до Буде з Ленсдала на південному сході.
Транспорт
Буде — один із ключових транспортних центрів фюльке Нурланн. У межах міста розташовано летовище, морський порт та залізничний вокзал. Залізнична станція Буде є крайньою північною станцією залізничної мережі Норвегії. Відкрита 7 червня 1962 року за присутності майбутнього короля Олафа V.
Летовище Буде розташовано на південному заході півострова, на землях, які в 1950 році було експропрійовано у жителів села Гернесбюгд[4]. Летовище було відкрито в 1952 році. Наразі проходить реконструкція та розширення території аеропорту.
Порт Буде приймає риболовецькі шхуни та пересувні рибні заводи, яхти, круїзні лайнерви, військові кораблі. Також налагоджено регулярне поромне сполучення з Лофотенськими островами.
Молобукта. Причал у центрі Буде
Поромний причал Буде
Залізничний вокзал Буде
Залізниця і морський порт Буде
Культура
У місті працюють наступні музеї:
Музей яхтингу (норв.Jektefartsmuseet) - дослівний переклад з норвезької виглядає, як «музей яхтингу», «музей яхт». Але експозиція присвячена рибацьким парусним суднам та комерційному судноплавству між Буде, Лофотенськими островами і Тронгеймом[5].
Музей норвезької авіації (норв.Norsk Luftfartsmuseum). Має два основних відділи — цивільної та військової авіації. Також є лекторій та зали, які присвячені освоєнню та дослідженню полярних широт, дитячий експериментаріум, модель командно-диспетчерського пункту[6].
Буде — культурна столиця Європи 2024
2019 року Буде і фюльке Нурланн обрано Культурною столицею Європи 2024 року[7]. Вперше цей статус отримало місто, яке розташоване за Північним полярним колом.
Задля реалізації проєкту було створено міжкомунальну компанію «Bodø2024 IKS», яка на рівних засадах є власністю комуни Боде і фюльке Нурланн[8]. Відкриття проєкту з демонстрації культурного життя та розвитку міста й регіону заплановано на 3 лютого 2024 року[9].
Значку частку заходів проєкту «Буде — культурна столиця Європи 2024» присвячено культурі саамів[10].
Церемонія відкриття проєкту «Буде — культурна столиця Європи 2024» відбулася на плавучій сцені, змонтованій у затоці Молобукта (норв.Molobukta). На церемонію зібралося 12-15 000 глядачів. Захід відбувся за участю королеви Норвегії Соні[11].
Релігія
Є церква Бодін 13-го століття та лютеранський кафедральний собор Буде (сучасна споруда освячена 1956 року).
Спорт
Є, зокрема, ФК «Буде-Глімт», який свої домашні матчі проводить на стадіоні «Аспміра» місткістю 7 354 глядачів.
↑Физическая география материков и океанов: Учеб. Ф 51 для геогр. спец. ун-тов/Ю. Г. Ермаков, Г. М. Игнатьев, Л. И. Куракова и др.; Под общей ред. А. М. Рябчикова. — М. : Высш. шк., 1988. (рос.)