* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
В'ячесла́в Арка́дійович Би́ков (рос. Быков Вячеслав Аркадьевич; нар. 24 липня 1960, Челябінськ, СРСР) — радянський та російський хокеїст, центральний нападник. Заслужений майстер спорту СРСР (1983). П'ятиразовий чемпіон світу і дворазовий олімпійський чемпіон у складі збірних СРСР і Росії. Заслужений тренер Росії. Колишній головний тренер збірної Росії з хокею.
Крім російського Биков з 2003 року має також швейцарське громадянство.[1] Його син Андрій також грає в хокей, виступає за швейцарський «Фрібур-Готтерон», виступав за молодіжну збірну Швейцарії.
У травні 2012 увійшов до складу Наглядової ради ХК ЦСКА.[2]
У 15 років став грати за дорослу команду «Сельгоспвузовець». У сезоні 1979—1980 дебютував у першості СРСР («Металург» Челябінськ). Став найкращим снайпером команди — 50 шайб у 60 матчах. У 1980—1982 роках виступав за «Трактор» (Челябінськ), в 1982—1990 роках — грав у ЦСКА, 1990—1998 роках — у швейцарському «Фрібур-Готтерон», 1998—2000 роках — в «Лозанні».
Заслужений майстер спорту СРСР (1983), чемпіон СРСР 1983—1989 років. У чемпіонатах СРСР — 430 матчів, 195 шайб.
За підсумками сезону 1989/90 увійшов до символічної збірної чемпіонату СРСР. В опитуванні за визначенням найкращого хокеїста країни в 1986 року зайняв 5-е місце, в 1989 — 2-е, в 1990 — 3-е.
У збірній СРСР дебютував 8 вересня 1982 у Братиславі в матчі на приз газети «Руде право» з збірною Чехословаччини (7:4), де закинув першу шайбу.
Після закінчення кар'єри гравця працював тренером у «Фрібур-Готтерон» (Швейцарія). З 28 квітня 2004 року — по 4 квітня 2009 року працював головним тренером ЦСКА (Москва).
З 11 серпня 2006 року по 26 травня 2011 року Биков займав посаду головного тренера збірної Росії з хокею. У 2007 році на чемпіонаті світу збірна Росії під його керівництвом завоювала бронзові медалі, а на чемпіонаті світу в 2008 році в Канаді вперше за 15 років виграла титул чемпіонів світу, захистивши його через рік у Швейцарії. Проте в 2010 році на хокейному олімпійському турнірі у Ванкувері Росія зазнала в 1/4 фіналу принизливої поразки від Канади з рахунком 3:7, а на чемпіонаті світу в Німеччині поступились збірній Чехії у фіналі. Через рік у Словаччині Росія і зовсім залишилася без медалей, і 26 травня 2011 Биков був відправлений у відставку з поста головного тренера збірної Росії (таке рішення ухвалив виконком Федерації хокею Росії), а причиною цього рішення було названо «незадовільний виступ збірної Росії на чемпіонаті світу 2011».[3]
У 2004 році Биков був обраний до Зали Слави російського хокею. 14 травня 2009, залишаючись тренером національної збірної, очолив клуб КХЛ «Салават Юлаєв» (Уфа) і в сезоні 2009—2010 виграв бронзові медалі Чемпіонату Росії, а вже в наступному сезоні 16 квітня 2011 під його керівництвом «Салават» виграв Кубок Гагаріна. 30 квітня закінчився термін контракту, який не був продовжений.
1 Мильников (в) · 2 Фетісов · 4 Стельнов · 5 Гусаров · 6 Бякін · 7 Касатонов · 9 Крутов · 10 Могильний · 11 Ларіонов · 12 Стариков · 13 Каменський · 15 Хомутов · 16 Свєтлов · 19 Самойлов (в) · 20 Бєлошейкін (в) · 21 Черних · 22 Кожевников · 23 Ломакін · 24 Макаров · 25 Яшин · 27 Биков · 29 Кравчук · 30 Семенов · Головний тренер: Тихонов
Тренер: Дмитрієв
1 Трефілов (в) · 2 Юшкевич · 3 Кравчук · 4 Малахов · 5 Д. Миронов · 6 Каспарайтіс · 7 Баутін · 8 Болдін · 10 Петренко · 11 Давидов · 12 Борщевський · 13 Хмильов · 14 Ковальов · 15 Хомутов · 16 Зубов · 20 Шталенков (в) · 22 Буцаєв · 23 Житник · 23 Ломакін · 24 Прохоров · 26 Жамнов · 27 Биков · 29 Коваленко · 30 Хабібулін (в) · Головний тренер: Тихонов
Коротков (1946–1947) · Тарасов (1947–1960) · Виноградов (1961) · Бабич (1961) · Тарасов (1961–1970) · Кулагін (1970) · Тарасов (1970–1974) · Локтєв (1974–1977) · Тихонов (1977–1996) · Волчков (1996–1998) · Михайлов (1998–2000) · Крутов (2001) · Гімаєв (2001–2002) · Семенов (2002) · Тихонов (2002–2004) · Биков (2004–2009) · Нємчинов (2009–2011) · Шуплер (2011–2012) · Буцаєв (2012) · Брагін (2012) · Буцаєв (2012–2013) · Торчетті (2013–2014) · Квартальнов (2014–2017) · Нікітін (2017–2021) · Федоров (2021–2024) · Воробйов (2024–)