Беца Йожеф Йожефович

Ф
Йожеф Беца
Йожеф Беца
Йожеф Беца
Особисті дані
Повне ім'я Йожеф Йожефович Беца
Народження 6 листопада 1929(1929-11-06)
  Мукачево
Смерть 24 лютого 2011(2011-02-24) (81 рік)
  Мукачеве
Поховання Мукачево
Зріст 177
Вага 72
Громадянство СРСР СРСР → Україна Україна
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1946
1947—1949
1950—1951
1951—1953
1953—1954
1955—1958		 «Більшовик» (Мукачеве)
«Спартак» (Ужгород)
ГБО (Станіслав)
«Спартак» (Станіслав)
ОБО (Львів)
ЦСК МО (Москва)



22 (0)
35 (2)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1955—1956 СРСР СРСР 2 (0)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
1953
1961,1963—1968
1969—1970
1971—1972
1972—1973
1975
1976—1978
1979—1981
1982
1985
1989
1989—1990 		«Спартак» (Станіслав) (граючий тренер)
СКА (Ростов-на-Дону)
СКА (Львів)
СКА (Ростов-на-Дону)
Північна група військ
СКА (Ростов-на-Дону)
«Металург» (Запоріжжя)
«Арарат» (Єреван)
«Кайрат» (Алма-Ата)
СКА (Одеса)
«Торпедо» (Запоріжжя)
СКА (Ростов-на-Дону)
Звання, нагороди
Нагороди

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Беца.

Йо́жеф Йо́жефович Бе́ца (угор. Becza József; 6 листопада 1929, Мукачево, Закарпаття — 24 лютого 2011, Мукачево) — український радянський футболіст, півзахисник угорського походження. Гравець збірної СРСР, Олімпійський чемпіон 1956 року. Майстер спорту (з 1961), заслужений майстер спорту СРСР (з 1991), заслужений тренер Вірменської РСР (з 1980), заслужений тренер РСФРР. Орден «За заслуги» III ступеня (2004).

Життєпис

Розпочав грати в футбол у 1943 році в юнацькій команді мукачівської тютюнової фабрики. Потім перейшов у місцевий «Більшовик», звідти — в ужгородський «Спартак». Армійську службу проходив у ГБО (Станіслав), «Спартаку» (Станіслав), львівському ОБО[1], а потім перейшов у ЦБРА. У чемпіонатах СРСР провів 35 матчів, забив 2 голи.

За збірну СРСР провів 2 матчі (в тому числі 1 матч за олімпійську збірну СРСР).

У віці 29 років змушений був завершити ігрову кар'єру через хворобу[2]. Після завершення кар'єри гравця закінчив Ленінградський фізкультурний інститут ім. Лесгафта. У 1961—1972 роках з невеликими перервами тренував ростовський СКА. Потім 2,5 роки працював у Польщі з командою Північної групи військ. Надалі тренував різноманітні команди СРСР.

У 2004 році в Ужгороді вийшла книга журналіста Івана Жироша про Йожефа Бецу «Шлях до Олімпу».

Досягнення

Як гравець

Як тренер

  • Срібний призер чемпіонату СРСР (1966)
  • Фіналіст кубка СРСР (1971)

Примітки

  1. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 7 січня 2009. Процитовано 28 листопада 2009.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. ↑ http://www.ukrsoccerhistory.com/pages.aspx?page=starstext&cp=10314[недоступне посилання з червня 2019]

Джерела