Володимир Бахтов закінчив художньо-графічний факультет Одеського державного педагогічного інституту ім. К. Ушинського (1975) (нині — Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського. Відтоді приїхав працювати до Миколаєва. Протягом 1981—1988 рр. працював у графічній студії Будинку творчості художників «Сенеж» м. Москва. З 1989 року мешкає і працює в селі Парутине Очаківського району Миколаївської області, неподалік від якого розташована славетна Ольвія. Там він заснував творче об'єднання «Дім Бахтових» (2004). У 1986 −1988 роках взяв участь в морській подорожі по Середземному і Чорному морях у складі експедиції «Чорне море».
Учасник обласних, республіканських, всесоюзних, міжнародних виставок з 1976 року в Болгарії, Німеччині, Монголії, Португалії, США, Швейцарії, Фінляндії та ін. Серед найвідоміших — «Традиції та пошук» (Париж, 1984), «Мистецтво країн Балтії» (Росток,1985), «Людина, сім'я, суспільство» (США, 1989), «Молоді таланти з СРСР» (Антверпен, 1989), «IX графічне бієнале» (Берлін, 1991), «Мистецтво XXI століття» (Канада, США, 1991—1992), «Трієнале графіки» (Краків, 1994, 1997; Київ, 1997), «Бієнале графіки» (Варна, 1995) та ін. Персональні виставки були в Італії, Німеччині, Польщі, Києві, Львові, Одесі, Хмельницькому та ін. Твори експонувалися у Вільнюсі, Парижі, Чикаго, містах Канади. Учасник ленд-арт симпозіумів України.
В Парижі, у знаменитому Салоні на Гранд Пале, уперше влаштували вернісаж українських митців. У світовій мистецькій столиці зовсім несподівано засяяло ім'я молодого, ще тоді тридцятирічного, художника-графіка з Миколаєва В. Бахтова. Він уперше явився тоді на міжнародному мистецькому горизонті, був нагороджений срібною медаллю.
Твори В.Бахтова зберігаються в Третьяковській галереї, Міністерстві культури України, Національному музеї Сербія (Белград), Дирекції виставок Спілки художників України, Національному художньому музеї (Київ), в колекції Берлінського інвестиційного банку, в приватних колекціях США, Греції, Італії, Німеччини, Бельгії, Франції та ін.
Основні роботи і проєкти: «Древнее городище Ольвия». «Дом Бахтовых». «Ольвийские мистерии», «Реконструкція простору».
Відомий В. Бахтов і як книжковий графік. 2001 року його офорти використані у книзі віршів та симфоній Дмитра Кременя «Елегія троянського вина» (видавництво «Можливості Кіммерії», 2001), 2020 — у «Скіфській одіссеї» Ліни Костенко (вид-во «Либідь»).
В. Бахтов висувався на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка із виставковим проєктом «Античні коди України. Сакральні реконструкції» у номінації «графічне мистецтво» (2019). Як зауважила мистецтвознавиця О.Філоненко, «Художня практика Володимира і Тетяни Бахтових є унікальною на теренах України. Розкриття актуальності ідей з історичного минулого Північного Причорномор'я для сучасної України є важливим кроком до самоідентифікації та самоповаги нації, та веде до сакралізації простору, яка спонукає більш відповідально ставитися до свого життя та навколишнього оточення. Адже морально-етичні уявлення формуються в тому числі і художніми методами».
Звання і нагороди
Срібна медаль Паризького Салону Товариства французьких художників «Гранд-Пале» (1984)
Диплом Спілки художників СРСР (за серію офортів «Вітри Кіммерії»; 1986)
Стипендіат Спілки художників України (1984—1987).
Член Міжнародної асоціації «Сузір'я графіків» (м. Краків, «Трієнале»; 1994)
↑[1][недоступне посилання з серпня 2019]Сонячний вітер: Іманентна ретроспекція заслуженого художника України Володимира Бахтова / Д.Кремінь // Вітчизна. — 2005. — № 5/6. — С. 173—176 : Іл.
Strategi Solo vs Squad di Free Fire: Cara Menang Mudah!