Баталіюська тайфа (араб.طائفة بطليوس, Ta'waif al-Batalyaws) — від Баталіюс, арабської назви Бадахоса.
Бадахоський емірат (ісп. і порт.emirado de Badajoz)
Бадахоське королівство-тайфа (ісп.reino taifa de Badajoz)
Бадахоське королівство (ісп. і порт.reino de Badajoz).
Історія
Тайфи у 1037 році. Бадахоська тайфа — найбільша на заході, під правлінням Афтасів.
На межі 1012—1013 років (403 року за ісламським календарем) Сабур був проголошений хаджибомНижньої марки. Як і більшість голів інших тайф він обрав саме цей титул замість титулів суверенних правителів — маліка (короля) або еміра (князя), щоб підкреслити свою легітимність як представника халіфа у регіоні й, відповідно, право на повноту влади[1]. Сабур контролював територію площею до 90 тисяч км² зі столицею в Бадахосі. До його тайфи входили Сантарен, Мерида, Лісабон, Евора, Корія та інші великі міста ісламської Іспанії[1].
8 квітня1022 року (413 року за ісламським календарем) після смерті Сабура регентом при його синах став його візир Абдаллах на прізвисько аль-Афтас (Кирпатий). Він поступово узурпував владу і сам очолив тайфу, відсторонивши молодих претендентів від престолу[2]. Сини Сабура — Абд аль-Малік і Абд аль-Азіз — втекли до Лісабона, де проголосили незалежність, але програли боротьбу 1034 року[2]. Абдаллах став творцем Афтаської династії, що правила тайфою кілька десятиліть.
За правління Абдаллаха розпочалися тривалі війни Бадахоської тайфи із сусідньою мусульманською Севільською тайфою[1]. Бадахосці втратили Бежу, але 1030 року (421 року за ісламським календарем) уклали із Севільєю мир[2]. Згодом вони помстилися севільцям в 1033 або 1034 році, підступно напавши на них[2].
2 грудня1045 року (437 року за ісламським календарем) помер Абдаллах, а його престол успадкував його син Абу Бакр.
Martínez y Martínez, Matías Ramón. Historia del reino de Badajoz durante la dominación musulmana. Badajoz: Diputación Provincial, 2007.
Rebollo Ávalos, María José. La cultura en el reino de Taifa de Badajoz, Ibn'Abdun de Évora (m.530/1135). Badajoz: Diputación Provincial de Badajoz. Departamento de Publicaciones, 1997.
Díaz Esteban, Fernando. Bataliús: el reino taifa de Badajoz. Estudios Letrúmero, 1996.
Díaz Esteban, Fernando. Bataliús II: nuevos estudios sobre el reino Taifa de Badajoz. Estudios Letrúmero, 1999.
Vázquez Atochero, Alfonso. Badajoz árabe, el reino aftasí. Badajoz: Abecedario, 2004.
Abdesselem, Afif Ben. La dynastie Afṭaside de Badajoz // La vie littéraire dans l'Espagne musulmane sous les Mulūk al-Ṭawā'i. Damas: Presses de l’Ifpo, 2001.
Статті
Luis García Iglesias. El epitafio de Sabur, rey de Taifa de Badajoz: Nota sobre su hallazgo y posesores // Revista de estudios extremeños, Vol. 51, Nº 2, 1995, p. 363-376
María José Rebollo Ávalos. Sobre algunas personalidades notables del reino taifa de Badajoz // Miscelánea de estudios árabes y hebraicos. Sección Árabe-Islam, ISSN 0544-408X, Vol. 46, 1997, p. 267-275
Pacheco Paniagua, Juan Antonio. El ocaso de la dinastía aftasí de Badajoz // Revista de estudios extremeños. 1992, 48 (2): 363-376.