«А. О. Козачко́вському» — вірш Тараса Шевченка, написаний восени або взимку 1847 року в Орській фортеці, послання до А. О. Козачковського.
Сюжет
Вірш — ліричне послання Тарасом Шевченком до свого приятеля, переяславського лікаря А. О. Козачковського про тяжкі дні й ночі солдатчини в Орській фортеці. Важливою є розповідь Шевченка про свою потаємну творчість всупереч царській забороні писати. У вірші є згадки про дитинство, відомості про початковий період формування художніх інтересів Шевченка, його знайомство з піснями Г. С. Сковороди[1].
Автограф, написання та датування
Вірш написаний Шевченком під час заслання в Орській фортеці. Збереглося три чистових автографи тексту вірша. У листі до М. М. Лазаревського від 20 грудня 1847 року присутній автограф рядків 144—147[2]; решта двох автографів увійшло до «Малої» та «Більшої» книжок[3][4][5].
Автографи не датовані. Вірш датується за місцем автографа у «Малій книжці» серед творів 1847 року та за часом перебування Шевченка з 22 червня 1847-го до 11 травня 1848 року в Орській фортеці, орієнтовно: кінець червня — грудень 1847 року, Орська фортеця[5].
Первісний автограф не відомий. Можливо, редакцію його останніх рядків відбиває уривок, наведений поетом у листі до М. М. Лазаревського від 20 грудня 1847 року:
|
Так Дніпро крутоберегий І надія, брате, Не дають мені в неволі О смерті благати[5]
|
|
Наприкінці 1849-го (не раніше 1 листопада) або на початку 1850 років (не пізніше дня арешту поета 23 квітня), після повернення Аральської описової експедиції до Оренбурга, Шевченко переписав вірш з невідомого автографа до «Малої книжки» (під № 18 до дев'ятого зшитка за 1847 рік). Автограф у «Малій книжці» має кілька виправлень, зроблених під час переписування, а ще більше — пізнішого часу, найімовірніше, 1857 року, наприкінці перебування поета на засланні у Новопетровському укріпленні. Тоді, очевидно, дописано блідішим чорнилом назву «А. О. Козачковському» і перекреслено після рядка 106 вісім рядків поспіль. 16 березня 1858 року, перебуваючи в Москві, Шевченко переписав вірш з «Малої книжки» до «Більшої книжки» із значними виправленнями. Порівняно з текстом у «Малій книжці» текст у «Більшій книжці» менший на 19 рядків[5].
Повертаючись із заслання, Шевченко на кілька днів затримався в Астрахані, де його зустріли колишні студенти Київського університету і серед них — С. А. Незабитовський, який переписав з «Малої книжки» на окремий аркуш поезії «Чернець» і «А. О. Козачковському». Його список поезії «А. О. Козачковському» має той самий номер, що і в «Малій книжці», закреслені рядки не переписано. Рядок 110 пропущено, очевидно, через недогляд[5].
Вірш «А. О. Козачковському» переписано до рукописної збірки невідомої особи з окремими, за свідченням О. Я. Кониського, виправленнями Шевченка кінця 1850-х років, що належала Л. М. Жемчужникову і тепер не відома. Подані О. Я. Кониським різночитання в цьому списку[6] засвідчують суттєві розбіжності з текстом «Малої книжки». У списку були рядки, перекреслені в «Малій книжці», нема рядка 36; кілька рядків мають іншу редакцію; замість крапок у рядку 39 — «Тихесенько…». Відмінна і назва: «До Козачковського». Такі розбіжності навряд чи йдуть від неуважності або від свавільного поводження з текстом. Можливо, в автора списку було якесь інше джерело або сам Шевченко вносив у список виправлення (хоча сумнівно, щоб він відновлював викреслені раніше рядки)[5].
Деякі різночитання у списку Г. Н. Мордовцевої, що їх навів В. М. Доманицький у «Кобзарі» 1908 року (с. 629), не збігаються ні з автографом у «Малій книжці», ні з автографом у «Більшій книжці»[5].
Публікація
Вперше надруковано в журналі «Основа» 1862 року (№ 10, стор. 1—5) за автографом у «Більшій книжці», але з відмінами в чотирьох рядках: рядки 11 і 12 подано за текстом «Малої книжки», а 14 і 22 за невстановленим джерелом (14: «Виспівую, було, та плачу»; 22: «У школі й сивіть почало»)[5].
Відомі списки у рукописних збірках «Сочинения Т. Г. Шевченка» 1862 року[7], «Кобзар» 1865 року, переписаний Д. Демченком[8], «Кобзар» 1863—1867 років[9], «Кобзар» 1866 року[10], невідомою рукою[11]. Деякі з них мають різночитання, що йдуть від неуважного прочитання джерела, з якого походять[5].
Вперше введено до збірки творів у виданні: «Кобзарь Тараса Шевченка / Коштом Д. Е. Кожанчикова» 1867 року (СПб., стор. 376—380) і у виданні: "Поезії Тараса Шевченка 1867 року (Львів, том 1, стор. 192—196) (у першому з них подано за «Більшою книжкою», у другому подано контамінований текст з «Малої книжки» і «Більшої книжки»)[5].
Література
Примітки
- ↑ «А. О. Козачковському» [Шевченківський словник. У двох томах. — К., 1976. — Т. 1. — С. 17-34.] izbornyk.org.ua 25 квітня 2023
- ↑ ІЛ, ф. 1, № 151
- ↑ ІЛ, ф. 1, № 71, с. 127—132
- ↑ ІЛ, ф. 1, № 67, с. 56 — 60
- ↑ а б в г д е ж и к л «А. О. Козачковському» [Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. — К., 2003. — Т. 2: Поезія 1847—1861. — С. 58-61; 590—593.] litopys.org.ua Процитовано 25 квітня 2023
- ↑ ЗНТШ. — 1901. — Кн. 1. — С. 5 — 6
- ↑ ЦДАМЛМУ, ф. 506, оп. 1, № 4, с. 686—691
- ↑ ІЛ, ф. 1, № 81, с. 148—152
- ↑ ІЛ, ф. 1, № 811, арк. 54 — 57
- ↑ ІЛ, ф. 1, № 842, арк. 277—279
- ↑ РДБ, ф. 743, № 18, од. збер. 25, арк. 73 звор. — 77 звор.; ДАРФ, ф. 112, оп. 2, № 471, арк. 42 звор. — 46
Джерела