Ахатов Габдулхай Хурамовіч (тат.Габделхәй Хурам Ули Əхатов; Ğabdelxəy Huram uğlı Axatov; 8 вересня1927 — 25 листопада1986) — вчений-філолог, лінгвіст-тюрколог, доктор філологічних наук (1965)[2], професор (1970)[2], член Радянського комітету тюркологів[3][4], діяч культури. Вніс внесок у дослідження діалектів і лексикологических особливостей тюркських мов, головним чином, татарського, в становлення і розвиток фразеологічних досліджень[4][5]
Творець кафедр татарської мови і літератури в ряді державних університетах і педагогічних інститутах країни[4][6]
Ахатов Габдулхай Хурамовіч — засновник ряду наукових шкіл: сучасної татарської діалектологічної наукової школи і казанської фразеологічної наукової школи.[7].
Вивчаючи фонетичні особливості говірки місцевого населення Сибіру Г. Х. Ахатов перший[8] серед вчених відкрив у мови сибірських татар таке явище, як цокання[9], яке, на його думку, було придбано сибірськими татарами від половців.[10][11]
У своєму класичному фундаментальному науковій праці «Діалект західносибірських татар» (1963) Г. Х. Ахатов представив матеріали за територіальним розселенню тоболо-іртишських татар в Тюменської і Омської областях. Піддавши всебічному комплексному аналізу фонетичну систему, лексичний склад і граматичний лад, вчений дійшов висновку, що мова сибірських татар являє собою один самостійний діалект, він не ділиться на говірки і є одним з найдавніших тюркських мов[9][12]
Професор Г. X. Ахатов, як делегат II Всесоюзній Тюркологічні конференції (вересень 1976 р., Алма-Ата), скликаній Радянським комітетом тюркологів при АН СРСР та Академією наук Казахської РСР під егідою Відділення літератури і мови та Відділення історії АН СРСР, виступив з науковою доповіддю, в якій вказав, що Ц — (відповідний общетюрк. Ч -), що зустрічається в діалектах західносибірських і мішарскій татар, в среднебашкірском діалекті, в Черекському і хуламо-безенгнйском діалектах балкарського мови, у південній групі азербайджанських діалектів, не є запозиченим звуком, а виник на чисто артикуляционной основі.[13]
Професор Г. Х. Ахатов дав опис фразеологічних виразів татарської мови. Є автором «фразеологічного словника татарської мови» (1982)[14]
Вчений також є автором великої кількості підручників, навчальних посібників, методичних вказівок і навчальних освітніх програм, обов'язкових для навчання студентів вищих навчальних закладів за відповідними спеціальностями.[15]
Крім фундаментальних наукових праць в галузі діалектології тюркських мов, лексики і фразеології татарської мови, в науковому доробку професора Г. Х. Ахатова знаходяться наукові дослідження з загальної теорії мови. Так, він опублікував фундаментальну наукову роботу про основні ознаки парних слів, відкрив і всебічно досліджував природу подвійного заперечення в тюркських мовах, а також відкрив і сформулював закон спаровування в тюркських мовах.[16]
В останні місяці життя Габдулхай Хурамовіч Ахатов щільно займався проблемами структурної лінгвістики такими, як лінгвістичне моделювання інформації. Так же вчений ратував за широке використання комп'ютеризації при проведенні наукових досліджень у галузі лінгвістики.[15]
Професор Г. Х. Ахатов підготував понад 40 докторів та кандидатів наук, опублікував близько 200 наукових праць.[16]
Його наукові праці були відзначені на XIII Міжнародному конгресі лінгвістів (Токіо, 1982) [27], як найкращі у світовій лінгвістиці за період 1977—1981 рр.., нагороджені почесними дипломами та грамотами.[4][17]
За підготовку висококваліфікованих кадрів та успішну наукову роботу Міністром вищої і середньої спеціальної освіти СРСР був нагороджений почесним знаком «За відмінні успіхи в галузі вищої освіти СРСР» (1982).[18]
Габдулхай Ахатов був організатором і керівником ряду Діалектологічної експедицій.[4]
Народився 8 вересня 1927 року в селі Старо-Айманова Мензелінський кантону Татарської АРСР (нині с. Старо-Айманова Актанишского р-ну Республіки Татарстан). Батьки займалися землеробством. Батько, Хурам Ахат Хурамовіч (1893—1970), був одним з організаторів колгоспу.
Початкову освіту Габдулхай отримав у своєму рідному селі. Середню освіту здобув у Поісеевской середній школі, в райцентрі, в той час називався Калінінським. Взимку вчився, а влітку працював у колгоспі. З 14 років Габдулхай — бригадир у колгоспі. Середню школу закінчив тільки на «відмінно», із золотою медаллю.
ЦІКАВІ ФАКТИ
Будучи школярем юнак Габдулхай особливо захоплювався математикою. У 1946 році Габдулхай Хурамовіч вступив на відділення математики Казанського державного університету. Однак, через серйозну хворобу матері ще до першої студентської сесії змушений був залишити університет і поїхати у свій район. З 1946 по 1947 р. Г. X. Ахатов знаходиться на комсомольській роботі в Калінінському РК ВЛКСМ. Крім основної роботи він починає захоплюватися лінгвістикою і поезією. Починає писати перші вірші та есе.
Габдулхай Ахатов в 1947 році вступив на відділення татарської мови і літератури історико-філологічного факультету Казанського державного педагогічного інституту (нині — Інститут філології та мистецтв Казанського федерального університету).
СІМ'Я І КАР'ЄРА: НАУКОВА, ВИКЛАДАЦЬКА, ОРГАНІЗАТОРСЬКА І СУСПІЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ
Після закінчення інституту з червоним дипломом (з відзнакою) Г. X. Ахатова залишили в аспірантурі при кафедрі татарської мови, яку він закінчив у 1954 році з захистом кандидатської дисертації на тему «Фразеологічні вирази в татарською мовою». Перший офіційний опонент член-кореспондент АН СРСР професор Б. А. Серебренніков (згодом став академіком АН СРСР, директором Інституту мовознавства АН СРСР) писав про його дисертації: "Оригінальність та новизна роботи Г. X. Ахатова полягає насамперед у тому, що він, можна сказати, перший серед татарських мовознавців, дав теоретично струнке і систематичний опис фразеологічних виразів татарської мови. Дисертація Г. X. Ахатова вигідно відрізняється від багатьох дисертацій, які у нас пишуть по тюркських мов тим, що її автор вторгається в абсолютно нову область татарського мовознавства. ".
23 серпня 1951 Габдулхай Ахатов одружувався на Розі Деміновой (нині — на пенсії, проживає в м. Казані), що закінчує відділення російської мови і літератури, і був направлений Міністерством освіти РРФСР на роботу в Тобольський госпедінстітут, де він організував нову кафедру татарської мови і літератури. На посаді завідувача кафедрою татарської мови та літератури пропрацював до кінця 1957—1958 навчального року. У 1955 році у них народилася дочка Аїда, а в 1957 році син Айдар.
У 1958 році сім'я переїхала до Уфи, де в університеті Г. X. Ахатов був обраний за конкурсом завідувачем недавно відкрилася кафедри татарської мови і літератури. У короткі терміни сформував кафедру і визначив її діяльність. У Башкирському державному університеті на цій посаді пропрацював 24 роки. У 1965 році у віці 37 років захистив докторську дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук (тема: «Діалект західносибірських татар»). У 1970 році затверджений у вченому званні професора.
У 1982 році на запрошення керівництва республіки та за погодженням з Міністерством освіти РРФСР професор Г. X. Ахатов повертається до Татарстану, в місто Набережні Челни, який тоді називався Брежнєв, де знаходився один з найбільших автомобільних заводів у світі — КАМАЗ, для заснування в місті нового державного вузу — педагогічного інституту. Вже за перші успіхи в цьому йому було присвоєно почесне звання «Ударник будівництва КАМАЗу».
Наукова діяльність Г. Х. Ахатова отримала широке визнання серед учених Росії, СНД і далекого зарубіжжя. Його перу належить цілий ряд фундаментальних наукових робіт, що являють собою істотний внесок у розвиток світової тюркології.
Участь в найбільш значущих наукових конференціях і симпозіумах
Професор Г. Х. Ахатов брав активну участь як організатор і основний доповідач у всіх найбільш значущих конференціях і симпозіумах по предмету своїх наукових досліджень. Найактуальніші з них:
II Всесоюзна тюркологичні конференція. м. Алма-Ата, 1976 (Делегат конференції, Голова секції, Доповідач);
Всесоюзна наукова конференція, присвячена 70-річчю від дня народження Лауреата Ленінської премії, Героя Радянського Союзу, поета Муси Джаліля. м. Казань, 1976 (Заступник Голови Оргкомітету, Голова секції, Доповідач);
III Всесоюзна тюркологичні конференція. м. Ташкент, 1980 (Делегат конференції, Голова секції, Доповідач);
IX Всесоюзна конференція з діалектології тюркських мов. м. Уфа, 1982 (Співголова оргкомітету, Доповідач);
XIII Міжнародний Конгрес Лінгвістів. м. Токіо (Японія), 1982 = The 13th International Congress of Linguists, 1982, Tokyo, Japan (Почесний учасник).
Основні твори
Ахатов Г. Х. «Вопросы методики преподавания татарского языка в условиях восточного диалекта» (монография). Тобольск, 1958.
Ахатов Г. Х.«Язык сибирских татар. Фонетические особенности» (монография). Уфа, 1960.
Ахатов Г. Х.«Об ударении в языке сибирских татар в связи с ударением в современном татарском литературном языке».-Сб."Проблемы тюркологии и истории русского востоковедения". К., 1960.
Ахатов Г. Х.«Некоторые особенности преподавания родного языка в условиях восточного диалекта татарского языка».-Сб."Вопросы диалектологии тюркских языков. К., 1960.
Ахатов Г. Х.«Об особенностях фразеологических оборотов». — Ж. «Советская школа». К., 1960.
Ахатов Г. Х.«Диалект западносибирских татар» (монография). Уфа, 1963.
Ахатов Г. Х.«Местные диалекты — надежный источник для сравнительно-исторического изучения языков». — Сб."Вопросы диалектологии тюркских языков". Баку, 1963.
Ахатов Г. Х.«Лексико-фразеологические особенности восточного диалекта татарского языка». — Сб."Материалы вузов Уральского экономического района. Языкознание". — Свердловск, 1963.
Ахатов Г. Х.«Об ударении в языке сибирских татар». — Сб."Проблемы тюркологии и истории востоковедения". К.:изд-во КГУ, 1964.
Ахатов Г. Х.«Диалекты западносибирских татар». Дисс. на соиск. учен. степени докт. филолог. наук. Ташкент, 1965.
Ахатов Г. Х.«Языковые контакты народов Поволжья и Урала» (монография). Уфа, 1970.
Ахатов Г. Х.«Фразеология» (монография). Уфа, 1972.
Ахатов Г. Х.«Современный татарский язык» (программа для студентов вузов). К.: изд-во Казанского госпединститута. 1974. (в соавторстве — с Закиевым М. З., Тумашевой Д. Г.).
Ахатов Г. Х.«Лексика современного татарского языка» (учебник для студентов вузов). Уфа, 1975.
Ахатов Г. Х.«Татарская фразеология» (программа для студентов вузов). Уфа: изд-во БГУ, 1975.
Ахатов Г. Х.«Диалект западносибирских татар в отношении к литературному языку». Уфа: изд-во БГУ, 1975.
Ахатов Г. Х.«Использование диалектных данных для сравнительно-исторического изучения тюркских языков». — Сб."Советская тюркология и развитие тюркских языков в СССР. Алма-Ата, 1976.
Ахатов Г. Х.«Татарская диалектология. Диалект западно-сибирских татар» (учебник для студентов вузов). Уфа, 1977.
Ахатов Г. Х.«Полисемантичные слова в татарском языке» (программа спецкурса для студентов вузов). Уфа, изд-во БГУ, 1977.
Ахатов Г. Х.«Татарская диалектология. Средний диалект» (учебник для студентов вузов). Уфа, 1979.
Ахатов Г. Х.«Арский подговор заказанского говора татарского языка».-Сб. ЧувГУ им. И. Н. Ульянова, Чебоксары, 1979.
Ахатов Г. Х.«Лексикология современного татарского литературного языка» (монография). К.,1979.
Ахатов Г. Х.«Мишарский диалект татарского языка» (учебник для студентов вузов). Уфа, 1980.
Ахатов Г. Х.«Источники построения исторической диалектологии татарского языка». — Сб."Лингвистическая география и проблемы истории языка". Нальчик, 1981.
Ахатов Г. Х.«Мензелинский говор татарского языка».-Сб. ЧувГУ им. И. Н. Ульянова, Чебоксары, 1981.
Ахатов Г. Х.«Об основных признаках парных слов». — Ж. «Советское финно-угроведение». Талинн, 1981, № 2.
Ахатов Г. Х.«Диалекты и топонимия Поволжья» (межвузовский сборник). Чебоксары: изд-во ЧувГУ им. И. Н. Ульянова. 1981. (в соавторстве — с Корниловым Г. Е.).
Ахатов Г. Х.«Фразеологический словарь татарского языка» (монография). К., 1982. [1]
Ахатов Г. Х.«Современный татарский литературный язык» (монография). К.,1982.
Ахатов Г. Х.«Антонимы и принципы создания первого в татарском языке словаря антонимов» (монография). Уфа, 1982.
Ахатов Г. Х.«Татарская диалектология» (учебник для студентов вузов), К.,1984.
Ахатов Г. Х.«О природе двойного отрицания в тюркских языках кыпчакско-булгарской подгруппы». — Ж. «Советская тюркология». 1984, № 3.
Ахатов Г. Х."Крылатые слова. — Ж. «Ялкын». К., 1985, № 11.
Ахатов Г. Х.«О законе спаривания слов в тюркских языках»/Сб. Turcologica. — М., 1987.
Achatow G. «Unsere vielsprachige Welt»/NL, Berlin, 1986, № 4.
Achatow G. «Linguistik im Bund mit Computer»/NL, Berlin, 1986, № 24.
Ахатов Г. Х.«Лексика татарского языка» (учебное пособие для студентов вузов и колледжей). К.,1995.
↑Файзрахманов Г. Л. Сибірські татари в складі Російської держави: Дис. д-ра ист. наук: 07.00.02. — Казань, 2005, 540 с.
↑ абАхатов Г. Х. Диалект западносибирских татар. Уфа, 1963, 195 с.
↑Ахатов Г. Х. Діалекти західносибірських татар. Автореф. дис. на соіск. вчений. степени доктора филологических наук. Ташкент, 1965.
↑С. М. Ісхакова, Б. Ф. Валєєв. Проблеми відродження національної мови сибірських татар / / Мови, духовна культура та історія тюрків: традиція і сучасність. Т. 1. — Казань, 1992. — С. 41-43
↑Г. Н. Ніязова. Лексика матеріальної культури тоболо-іртишських діалекту сибірських татар: Дис. … Кан.філ. наук: 10.02.02. — Тюмень, 2008, 230 с.
↑Журнал Інституту мовознавства Академії наук СРСР «Питання мовознавства», М.: Наука, 1976, С.152
↑Ахатов Г. Х. «Фразеологічний словник татарської мови» (монографія). — Казань, 1982.
WorldCat/Works by Professor G. Kh. Akhatov=Наукові праці професора Г. Х. Ахатова: [2] [Архівовано 27 вересня 2013 у Wayback Machine.] (англійською мовою).
.jpg)
