Гуга народився 10 серпня 1898 року в Темешкубіні, Австро-Угорщина (нині — Ковін у Сербії)[2]. Закінчив середню школу в Оравіці, а потім переїхав до Лугожа[2]. Через Першу світову війну він не міг почати грати у футбол до 1919 року, коли йому був 21 рік. Він починав у місцевому клубі «Вілтурій» (Лугож), але провів там лише один рік, тому що поїхав навчатись до Клужа[2].
Після прибуття в Клуж він приєднався до клубу «Університатя», створеного роком раніше Спортивним товариством студентів університету. У той час він грав зі своєю командою лише в місцевих змаганнях, оскільки футбольного чемпіонату на національному рівні не було. У січні 1922 року віденська газета присвятила йому статтю на всю сторінку, назвавши його «винятковим форвардом»[2].
Приблизно в жовтні чи листопаді 1923 року клуб зіграв свій перший турнір за кордоном на запрошення муніципалітету Гренобля на відкриття свого нового стадіону[2]. Він спочатку зіграв у Ліоні з місцевою командою, зумівши перемогти з рахунком 5:2, а Гуга відзначився тричі. Наступного дня французька преса написала, що «він гравець світового рівня»[2]. Оскільки в той час ходили чутки про товариський матч між збірною Англії та командою гравців з континенту, французи запропонували Гузі грати за збірну Європи[2]. У Греноблі «Університатя» перемогла французів, перемігши з рахунком 3:0, при цьому Гуга забив двічі[2].
Після того, як він закінчив навчання у 1925 році, преса писала, що «чудовий міжнародний румунський гравець оселиться в Тімішоарі, дуже ймовірно, підписавши контракт з однією з місцевих команд»[4]. Однак офіційних документів, які б підтверджували, що він дійсно грав за «Тімішоару», немає. Натомість у листопаді він почав грати за «Глорію» (Арад), допомігши своїй команді фінішувати другою в регіональному чемпіонаті[5].
Біля березня 1926 року він приєднався до «Джиулу» (Петрошань)[6], але покинув усі змагання того сезону.
З 1927 року він провів два роки в Лупені, граючи за місцевий «Джиулу», а в 1929 році повернувся в Клуж, щоб востаннє зіграти за клуб, який прославив його[2], де й завершив ігрову кар'єру 1930 року.
Виступи за збірну
Аурел Гуга був капітаном у першому офіційному матчі національної збірної Румунії на Кубку короля Олександра 1922 року проти Югославії (2:1), забивши переможний гол[2][7]. Всього він грав шість років за Румунію, провівши дванадцять матчів і забивши чотири голи[8]і був капітаном у дев'яти з дванадцяти матчів.
