Основний гравець півзахисту«Славії» 20-30 років двадцятого століття. За тринадцять сезонів празький клуб жодного разу не опускався нижче другого місця та сім разів здобував золоті нагороди чемпіонату Чехословаччини. Всього у лізі провів 163 матчі та тричі вражав ворота суперників. Зіграв 40 матчів за «Славію» в дербі проти «Спарти», більше провели тільки Франтішек Планічка (42) і Властиміл Копецький (44)[1].
У 1932 році команда мала всі шанси поборотися за перемогу — в першому півфіналі «Славія» розгромила вдома «Ювентус» 4:0, але під час гри на виїзді розлючена італійська публіка почала робити безпорядки на трибунах та кидати камені на поле, один з яких влучив у Планічку. На 46-й хвилині за рахунку 2:0 на користь «Ювентуса» матч припинено, чехословаки в супроводі поліції покинули поле. Президент празької команди Вацлав Валоушек не дозволив своїм гравцям повернутися на поле, а комітет Кубка Мітропи дискваліфікував обох півфіналістів.[3]
Виступи у збірній
У складі національної збірної виступав з 1926 по 1937 рік. За цей час провів лише 18 матчів. Це пояснюється наявністю в тогочасному чехословацькому футболові значної кількості висококваліфікованих гравців. Перебував у резерві збірної Чехословаччини на чемпіонаті світу 1934, де його команда здобула срібні нагороди.[4]