PROFILBARU.COM

Альдо Россі
Альдо Россі
італ. Aldo Rossi
Народження	3 травня 1931[…] Мілан, Королівство Італія[…]
Смерть	4 вересня 1997[…] (66 років) Мілан, Італія
Країна; (підданство)	Італія; Королівство Італія; Італія
Навчання	Міланський технічний університет (1959)
Діяльність	архітектор, дизайнер, містобудівник, сценарист, викладач університету
Праця в містах	Мілан, Генуя, Фукуока, Модена, Перуджа, Верона, Берлін
Архітектурний стиль	модернізм, постмодернізм, неораціоналізм
Найважливіші споруди	Кладовище Сан Катальдо, Модена; Квартал Щуценштрассе, Берлін; Палаццо готель, Фукуока
Заклад	Міланський технічний університет
Нагороди	Прітцкерівська премія 1990
	Альдо Россі у Вікісховищі

Альдо Россі (італ. Aldo Rossi; 3 травня 1931, Мілан — 4 вересня 1997, Мілан) — італійський архітектор. Займався архітектурним проєктуванням, будівництвом, живописом, графікою, а також теорією архітектури.

Життєпис

Альдо Россі народився в Мілані. У 1959 році закінчив Міланський технічний університет, отримавши архітектурну освіту.

У 1960-і роки Россі займався в основному теоретичною роботою, відчуваючи вплив декількох тенденцій: італійського раціоналізму, неокласичної архітектури, а також робіт італійського художника, засновника метафізичної школи живопису — Джорджо де Кіріко.

У своїх текстах Россі критикував характерне для архітектурно-містобудівної практики 1960-х ставлення до міського середовища. Архітектор дискутував з уявленням про те, що місто може проєктуватися і створюватися одноразово як готовий об'єкт, існуючий поза часом. Міста, на його думку, мають тенденцію розвиватися в часі і накопичувати «колективну пам'ять». Таким чином, «несучий каркас» міста — це пам'ятки архітектури.

У своїй архітектурній практиці Альдо Россі відобразив вищезгадані впливи, продовживши лінію «метафізичної архітектури», котра формувалася в Італії в 1920-х—1930-х роках. Однак на відміну від архітекторів-раціоналістів першої половини XX століття Россі працював з іншими архітектурними формами, створюючи споруди, що стали програмними зразками постмодернізму.

Наприкінці 1970-х — початку 1980-х його теоретичні та практичні роботи мали великий вплив. Архітектурна практика майстра стала наочним втіленням його теоретичних положень, викладених в таких працях як «Архітектура міста», «Наукова автобіографія». У цей період окрім проєктування будівель Россі активно займався дизайном меблів, предметів інтер'єру, посуду і т. д.

У 1990 році архітектор став лауреатом знаменитої Прітцкерівської премії.

Альдо Россі загинув в автомобільній катастрофі в Мілані у 1997 році.

Основні проєкти та споруди

Квартал Галларатезе II (Gallaratese Quarter II), Мілан, Італія (1974) спільно з архітектором Карло Аймоніно^[11]
Квартал Щютценштрассе (Quartier Schützenstrasse) Берлін, Німеччина (1994—1998)^[12]^[13]
Кладовище Сан Катальдо (San Cataldo Cemetery), Модена, Італія^[14]^[15]^[16]
Театр Карло Феліче (Teatro Carlo Felice), Генуя, Італія^[17]
Палаццо Готель (Palazzo Hotel), Фукуока, Японія, (1986)^[18]
Каза Аврора (Casa Aurora), Турин, Італія, (1987)
Музей Боннефантенмузеум (Bonnefantenmuseum), Маастрихт, Нідерланди, (1990—1995)
Ка 'ді Коцца (Ca' di Cozzi), Верона, Італія (1997)

Галерея

Боннефантенмузеум, Маастрихт
Квартал Щютценштрассе, Берлін
Портал у районі Шютценштрассе, Берлін
Каза Аврора, Турин
Реконструкція театру ім. Карло Феліче, Генуя (спільно з І. Гарделлою та Ф. Рейнхартом)