PROFILBARU.COM

Агавові
	Agave parryi
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Однодольні (Monocotyledon)
Порядок:	Холодкоцвіті (Asparagales)
Родина:	Холодкові (Asparagaceae)
Підродина:	Агавові (Agavoideae); Herb
Триби
	Хостові (Hosteae); Юкові (Yucceae); Агавові (Agaveae);
Вікісховище: Agavoideae

Ага́вові — до 2009 року родина однодольних рослин (лат. Agavaceae, Dumort. (1829)), наразі підродина (лат. Agavoideae) родини холодкових порядку холодкоцвітих.

Систематика

За різними систематиками до родини Агавових входило від 10 до 36 родів, та від 450 до 700 видів. Деякі роди відносили до родини Лілійних, деякі — до Амарилісових. В свою чергу родина Агавових входила у порядок Лілієцвітих, потім у порядок Холодкоцвітих.

Радянська біологічна енциклопедія ділить родину Агавових на 3 триби:

Хостові (Hosteae) — включає один рід хоста (Hosta), що нараховує близько 40 видів.
Юкові (Yucceae) — включає два роди — геспералое (Hesperaloe) і юка (Jucca).
Агавові (Agaveae) — найбільша в родині. У неї входять 7 родів і близько 360 видів, з них більше 300 відносяться до роду агава (Agave).

Згідно з сучасною таксономічною системою APG III, опублікованою у 2009 році, родина Агавових увійшла у родину Холодкових як підродина (Agavoideae).^[1]

За даними сайту PlantSystematics.org (Систематика рослин) в родині налічується 36 родів:^[2]


Agave	Anemarrhena	Anthericum	Arthropodium	Behnia	Beschorneria	Calibanus	Camassia	Chlorogalum
Chlorophytum	Comospermum	Dasylirion	Diamena	Dichopogon	Diora	Echeandia	Eremocrinum	Furcraea
Hagenbachia	Hastingsia	Herreria	Herreriopsis	Herreripsis	Hesperaloe	Hesperocallis	Hosta	Leucocrinum
Manfreda	Oedera	Paradisea	Polianthes	Prochnyanthes	Pseudobravoa	Samuela	Schoenolirion	Yucca

Ареал

Рослини родини Агавових поширені у тропічних і субтропічних посушливих областях Північної і Центральної Америки, на півночі Південної Америки, на островах басейну Карибського моря, а також у Східній Азії. Північна межа ареалу Агавових доходить до 40 — 41° північної широти, де в штаті Колорадо в Скелястих горах на висоті 2000—2500 м над рівнем моря стелеться серед каменів юка сиза (Yucca glauca). Південна межа ареалу проходить через Венесуелу і Колумбію. У Венесуелі кілька видів агав поширені головним чином у прибережній зоні та на прилеглих островах (Кюрасао, Аруба). У Колумбії в горах басейну річки Каука зустрічається агава Валліза (Agave wallisii) і широко відома в культурі фуркрея Селла (Furcraea selloa). Дуже різноманітні агави на Багамських островах і Ямайці, однак основне видове розмаїття зосереджене в Мексиці і на півдні США. Тут поряд із широко відомими рослинами, такими як юка і агава, представлені рідкісні, маловідомі роди псевдобравоя (Pseudobravoa), прохніантес (Prochnyanthes) і геспералое (Hesperaloe). Тільки один рід хоста приурочений до помірно теплих областей Східної Азії (Японія, Китай, Корейський півострів, Приморський край і острів Сахалін).

Опис

Агавові — переважно кореневищні деревоподібні рослини, яким притаманне вторинне потовщення стебла однодольного типу. Так, у юки коротколистової (Юкка brevifolia) стовбур буває заввишки до 12 м і завширшки 60 см. У агави він сильно вкорочений і зазвичай не перевищує 30-50 см, але окремі види, наприклад, агава Карвінського (Agave karwinskii), утворюють стовбур заввишки до 4 м. Роди Хоста, Поліантес, Псевдобравоя і Прохніантес представлені багаторічними трав'янистими формами. Судини знаходяться тільки в коренях (з простими перфораціями у агави та сходовими у хости). Листки агавових сукулентні або шкірясті, здебільшого великі й зібрані в прикореневій розетці, або розташовані пучком на верхівці стовбура.

Квітки переважно білі, кремові або зеленкуваті. Вони дводомні, актиноморфні або слабозигоморфні (у поліантеса). У більшості представників вони зібрані у велике верхівкове суцвіття — китицю, колос або волоть. У агави та фуркреї суцвіття сягає заввишки 8-10 м. Сегментів оцвітини 6, вони розташовані у два кола, однакові за формою і майже не відрізняються за забарвленням. Зазвичай вони зростаються (крім юки і фуркреї) у більш-менш довгу трубку. Шість довгих тичинок прикріплені до основи пелюсток або трубки віночка. Пиляки інтрорзні, відкриваються поздовжніми щілинами. Оболонка пилкових зерен одноборозна або рідше (поліантес) з двома дистальними борознами, з товстою секзіною. Стовпчик ниткоподібний, а у фуркреї він тригранно потовщений; приймочка трилопатева. Зав'язь тригнізда, у більшості родів нижня, але у юки, геспералое та хости вона верхня. Зачатки насіння анатропні, численні, розташовані в два ряди один над одним. Плід — локуліцидна коробочка, а у юки ягодовидної (Yucca baccata), юки алоелистної (Yucca aloifolia) і деяких інших — ягодоподібний. Насіння плоске, чорне.

Використання

Агавові мають велике практичне значення перш за все як волокнисті рослини. Світову популярність завоювала агава сизалева, з давніх часів культивована у багатьох країнах. Її міцне волокно, зване «сизаль» або «піта», йде на виготовлення мотузок, канатів, рибальських сіток і ласо. Агаву сизалеву розводять головним чином на Багамських островах, у Вест-Індії, Бразилії і Танзанії (1/3 світового виробництва). Плантації сизалю використовують протягом 12 — 15 років, щорічно обрізаючи по 7 — 9 листків з кожної рослини.

Другою важливою промислової культурою є агава кантала (Agave cantala), яку розводять переважно на Яві, Філіппінських островах і в східній частині Індії. Агава фуркроїдна (Agave fourcroydes) дає волокно «хенекен» («енекен») або «юкатанський сизаль». На плантаціях енекена кожну рослину використовують протягом 18 років. Головний центр її виробництва — Мексика, Куба, півострів Юкатан. Біле волокно енекен йде на виготовлення паперу, мотузок, тарної тканини. Відомі також агава складчаста (Agave falcata), з якої отримують волокно «еспадін», агава жорстка (Agave rigida), що дає волокно «кенжут». На острові Святої Єлени і острові Маврикій широко культивується фуркрея смердюча (Furcraea foetida), або «маврикійські коноплі», а на Кубі — фуркрея шестипелюсткова (Furcraea hexapetala), або «кубинські коноплі».

Важко переоцінити значення агав в житті індіанців. Вони використовують у їжу печену серцевину стовбура і основи листків, з них же виготовляють борошно. Індіанці їдять квіти агав у вареному вигляді або висушують їх і додають у кукурудзяні коржі. Деякі агави і манфреда містять у листі велику кількість сапогеніна, який застосовують для миловаріння. З агави темно-зеленої (Agave atrovirens) і агави Сальма (Agave salmiana) готують алкогольний напій «пульке».

Використовують агавові і як живоплоти і в народній медицині як засіб від укусів комах і змій. Агава, фуркрея, бешорнерія (Beschorneria), корділіна (Cordyline ) здобули собі славу як прекрасні декоративні рослини. Їх широко розводять у садах, парках та оранжереях в багатьох країнах світу. Особливо відомі агава безстрашна (Agave ferox), агава яскраво-червона (Agave coccinea), агава американська (Agave americana)) і її культурні різновиди.