Населення міста становить 210 400 осіб (2008). Абердин є третім за кількістю населення містом Шотландії (після Глазго й Единбурга). Місто називають нафтовою столицею Європи та гранітним містом.
Історія
Поселення в Старому Абердині після занепаду внаслідок відходу римлян було знову засновано 580-го року св. Махаром, учнем св. Колумби. Заснована Махаром місія згодом стала самостійним Абердинським єпископством, що втратило свою незалежність тільки в 1330-х роках. На честь Махара був освячений побудований з граніту готичний собор (1131 — 1165), остаточний вигляд собор набув у 1530 році.
У XII сторіччі в Старому Абердині перебувало перенесене сюди з Мортлаха єпископство, яке було скасоване внаслідок Реформації і наступних релігійних воєн. Нове місто 1153 року було розграбоване норвезьким королем Ейстейном ІІ, у 1336 році спалене англійським флотом Едуарда III, у 1644 році завойоване і майже цілком винищене роялістами, у 1647 році його спіткала епідемія чуми.
У XIX столітті через річку Ді вели три мости: старий з сімома арками, збудований 1520 року, висячий і залізничний. Абердин був найзначнішим містом у північно-східній частині Шотландії. Головними важелями торгівлі служили багаті паперові, бавовняні, лляні та прядильні мануфактури, канатні фабрики, шкіряні і чавунні заводи, вивезення рогатої худоби, лососини, яєць, масла, свинини, хліба. Існувало регулярне пароплавне сполучення з Лондоном, Літом (Единбургом), Пітерхедом, Інвернессом та Оркнейськими островами.
У XX столітті місто було адміністративним центром району Грампіан.
В Абердині океанічний клімат (Cfb за Кеппеном), доволі м'який для настільки північного розташування, хоча за статистикою це найхолодніше місто у Великій Британії.
Узимку, особливо протягом усього грудня, тривалість дня дуже коротка, у середньому 6 годин і 40 хвилин між сходом і заходом сонця в зимове сонцестояння. У міру прогресування зими тривалість дня зростає доволі швидко — до 8 годин і 20 хвилин до кінця січня. У літнє сонцестояння день триває близько 18 годин, маючи 17 годин і 57 хвилин між сходом і заходом сонця. У цю пору навігаційні сутінки тривають усю ніч. Температура в цей час року, як правило, коливається від 17,0 °C протягом дня в більшості міських районів, але ближче 16,0 °C безпосередньо на узбережжі, і близько 18,0—19,0 °С у найзахідніших околицях, що ілюструє ефект охолодження в Північному морі в літній час.
Дві метеостанції збирають дані про клімат для області — в аеропорту Абердин (м. Дайс) і Крайбстон. Вони розташовані близько 7 км на північний захід від центру міста, і, враховуючи, що вони знаходяться в безпосередній близькості одна від одної, мають дуже схожі кліматичні режими. У Дайсі зазвичай вищі денні температури впродовж року, оскільки місто розташоване на нижчій висоті. Однак йому притаманні різкіші морози. Найнижча температура в останні роки була −16,8 °C у грудні 2010 року, а 28 лютого 2012 року в Дайсі встановлено новий рекорд −17,2 °С. 25 березня 2012 року було встановлено новий рекорд високої температури — 21,6 °C[8].
Порт та організаційний центр району нафтопромислів на Північному морі.
Був центром шотландської рибообробної промисловості. Розвинена хімічна та суднобудівна промисловість як у самому місті, так і в передмістях. Організовано виробництво текстилю — в основному вовни. Старовинний центр видобутку та шліфування граніту й мармуру.
В Абердині є великий навчальний центр, який спеціалізується на підготовці спеціалістів нафто-газової промисловості[12]
Освіта
У місті знаходиться Абердинский університет, утворений в 1860 році з двох коледжів: католицького «Кінгз» коледжу (заснований у 1494 році) і протестантського «Марішаль» коледжу (заснований у 1593 році). Також в Абердині знаходиться Технологічний інститут Роберта Гордона (заснований у 1775 році).
Відомі люди
Джеймс Ангус Гіллан (1885—1981) — британський веслувальник та колоніальний чиновник;
Раян Голд (* 1995) — шотландський футболіст, півзахисник;
Патрік Гордон — шведський і польський офіцер, генерал на службі Московського князівства;
Вільям Дайс — британський художник і дизайнер, уродженець Абердина;
Головна магістраль міста — Юніон-стріт — забудована старовинними будинками з фасадами з полірованого граніту. У місті знаходиться церква святого Миколая (Сент-Ніколас), що складається з двох частин: Західна Церква (побудована в 1751–1755 рр., архітектор Джеймс Гіббс) і Східна Церква (1838 р., архітектор Арчибальд Сімпсон).
У XIV століття архидияконом Абердину був поет та історик Джон Барбур, а на початку XVI ст. директором Кінгс-коледжу був шотландський історик Гектор Бойс. В Абердині провів перші 10 років життя поет Байрон.
